Ситуація на українському ринку праці неоднозначна: хоч рівень безробіття за останні чотири роки скоротився на 0,3%, однак Україна й досі залишається серед країн-лідерів за цим показником і в ЄС, і в світі.
Україна входить до десятки європейських країн із найвищим рівнем безробіття на рівні 9,6%. Щоправда, лідирують у рейтингу перед нашою країною сім європейських держав: Греція (21%), Іспанія (17,2%), Італія (10,9%), Кіпр (10,3%), Хорватія (10,2%), Фінляндія (9,9%). Можна довго сперечатися щодо некритичних показників безробіття в Україні, втім, у цьому питанні ще варто зважати на такі важливі критерії, як кількість населення, демографічні показники, функціонування системи соціального забезпечення.
Є й більш критичний показник, який є тривожним сигналом для вітчизняної економіки. За даними Держкомстату, в Україні один із найвищих показників в Європі безробіття серед молоді до 25 років: у 2016 році непрацевлаштованими були 23,1% молодих українців, у 2017-му ситуація дещо поліпшилася й складає 17,8%. Однак дедалі частіше соціологічні опитування фіксують бажання молодих українців виїхати за кордон на навчання, в пошуку роботи чи тимчасових заробітків.
За даними дослідження Center for Insights in Survey Research, 29% опитаних українців вважають, що безробіття є однією з проблем, які гальмують розвиток країни. За результатами опитування Міжнародного кадрового порталу hh.ua в квітні цього року, кожен четвертий українець боїться втратити роботу. Нарешті, згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», оприлюдненими в жовтні, 44% українців шукають можливості працевлаштуватися за кордоном, а 35% – мають бажання виїхати туди на постійне проживання. Причому залишити батьківщину хоче здебільшого молодь (68% на працевлаштування і 54% – назавжди), а також люди з вищою освітою, більш заможні й активні.
Що саме впливає на такі настрої українців і чому офіційна статистика не враховує реальний рівень загроз?
Масштаб кризи
Якщо проаналізувати дані Державного комітету статистики, ситуація з безробіттям в Україні не виглядає занадто тривожною. Так, станом на перше півріччя 2017-го в нашій державі нараховувалося 17 мільйонів 830 тисяч економічно активного населення віком від 15 до 70 років. Звісно, не всі з них працюють, однак за методологією Міжнародної організації праці вдалося визначити, що безробітними є 1 мільйон 709 тисяч громадян, або 9,6%.
Безробіття в Україні: динаміка та демографія за останні п'ять роківУ порівнянні з 2013 роком рівень безробіття в Україні знизився на 0,3 відсотка. На одне робоче місце сьогодні претендують 4 безробітних.
У серпні 2017-го офіційно зареєстрованих безробітних було 319,9 тисяч осіб, з яких 256,9 отримували допомогу по безробіттю.
В уряді повсякчас звітують про скорочення безробіття цього року, але значних успіхів порівняно з минулим роком досягти не вдалося. І хоч кількість вакансій у період першого півріччя 2017-го року збільшилася, але суттєвого впливу на рівень безробіття це не мало.
Українці вирішили боротися з кризою власними силами: багато хто скористався скасування візового режиму з ЄС саме з метою більш простішого виїзду за кордон на нелегальні заробітки. Звісно, європейські країни готувалися до таких тенденцій, трудова міграція з України поки не набула загрозливого масштабу. Хоча деякі європейські країни, серед яких Польща та Угорщина, самі сприяють процесу трудової міграції з України, часто надаючи необхідні довідки та договори для легального працевлаштування. Саме до цих країн наразі й спостерігається найбільший потік трудових ресурсів з України.
Їдуть, щоб повернутися?
В уряді вважають по-своєму: мовляв, трудових ресурсів в Україні вистачає, але високий рівень тінізації економіки зумовлює те, що українці не бажають працювати легально. «В нас 26 мільйонів людей працездатного віку, з них – 16 мільйонів зайнятих і 2 мільйони безробітних. Де ще 8 мільйонів – ніхто не розуміє. З 16 мільйонів зайнятих платять Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) 10,5 мільйонів, з цих 10,5 мільйонів ОСВ з мінімальної зарплати платять 4 мільйони. Пенсіонерів близько 12 мільйонів. Що виходить? У нас є величезна база для збільшення кількості платників ЄСВ до Пенсійного фонду», – зазначив міністр соціальної політики Андрій Рева в одному зі своїх інтерв'ю.
Безробіття в Україні та робота в Європі: як впливає безвіз на зайнятість населенняЯкою є ситуація із зайнятістю населення в Україні та як може вплинути безвізовий режим на безробіття, з’ясовували експерти.
А от більшість експертів упевнені: йдеться не лише про небажання українців працювати «по-білому», а про високий рівень відтоку людських ресурсів за кордон. «Цифри приблизно такі. В Росії працюють від 3 до 3,5 мільйонів українців. В Європі таких, за одними показниками, понад 3,5 мільйони, за іншими даними – близько 7 мільйонів громадян. Якщо сюди додати США та Азію, отримаємо ще близько 2 мільйонів громадян. Разом близько 12 мільйонів українців, які працюють за кордоном», – вважає політтехнолог Тарас Березовець.
Основна причина високих настроїв щодо міграції полягає в падінні заробітків і відсутності перспектив у зростанні економіки найближчим часом. У вересні цього року середня зарплата в Україні склала 7351 гривню на місяць. Вітчизняні зарплати, навіть у столиці (тут цей показник сягає 11423 гривень на місяць), залишаються найнижчими в Європі, й навіть у таких сусідніх державах, як Росія, Білорусь, Молдова. Саме цей фактор особливо тиснутиме й у наступні роки на спроможність вітчизняної економіки відновлюватися та зростати. З одного боку, дешева робоча сила – це можливість для іноземних інвесторів вкладати кошти у виробництво саме в Україні, з іншого – виїжджають на заробітки за кордон або найбільш мотивовані, або висококваліфіковані фахівці.
Поки що більшість українців віком 30-50 років, які їдуть на тимчасові заробітки за кордон, висловлюють бажання повернутися. Втім, із мотивацією стає дедалі важче, адже дехто зізнається, що відкрити й розвивати власну справу за кордоном легше, аніж в Україні. А через резонанс із новими нормами медичної та пенсійної реформ дедалі більше українців вважають, що сподіватися варто лише на власні сили й жодних соціальних гарантій, навіть у разі знаходження стабільної роботи й «білої» зарплати, ніхто не надасть.
А як же реформи?
Справді, змінити ситуацію можна лише комплексно. Щоб трудова міграція не перетворилася на депопуляцію, звернути увагу потрібно перш за все на три головні аспекти: освіту, питання легкочті ведення бізнесу в Україні та соціальну захищеність. Останній компонент тісно пов'язаний зі створенням та ефективним провадженням трирівневої системи пенсійного забезпечення.
Розрахунок по-українськи: як влада маніпулює даними щодо зарплат і безробіттяГолова Комітету економістів України пояснив, чому показники середньої зарплати і рівня безробіття стають інструментом піару для влади.
Крім, того, суттєвий вплив на ринок праці матиме реформа освіти. На думку експертів, перехід на 12-річне навчання зменшить кількість робочої сили в Україні на 400 тисяч осіб. Крім того, щороку рівень робочої сили знижується в середньому на 130 тисяч внаслідок того, що на пенсію виходять більше людей, ніж приходить молоді.
Саме тому вже найближчим часом виникне необхідність все ж таки переглянути можливість зменшення тривалості навчання в школі та повернення до отримання професійно-технічної освіти, але за новими запитами ринку праці. Це питання варто окремо винести на порядок денний.
Також Україну очікує таке явище, як старіння робочої сили. Громадяни намагатимуться втриматися на своїх робочих місцях, а роботодавці не заважатимуть цьому, адже в обох сторін альтернатив не так уже й багато. Саме тому дедалі більшою популярністю користуватимуться послуги з медичного страхування робітників, особливо після досягненню певного критичного віку.
Нарешті, вкотре постане питання скорочення витрат держави на бюрократичний апарат. За прогнозами економістів, у найближчі 10 років чисельність працюючого населення в реальному секторі економіці може скоротитися з нинішніх 9 мільйонів осіб до 5.
Втім, без капіталовкладень та інвестицій в економіку виробництво скорочуватиметься, а з ним і зростатиме безробіття. Проблему стагнації економіки в такому разі не вирішити ані підвищенням податків, ані каральними методами щодо громадян, які працюють у «тіньовому секторі».
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»