Продовження дозволу органам прокуратури проводити досудове розслідування справ, підслідність яких визначена за Державним бюро розслідувань, позбавить виконавчу владу стимулу створювати цей орган.
Таку думку висловив «Слову і Ділу» народний депутат від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Ігор Попов.
«Верховна Рада вже продовжувала одного разу термін повноважень прокуратури на рік, це не допомогло. Все одно формування Державного бюро розслідувань саботувалося. Тому якщо продовжити дозвіл органам прокуратури проводити досудове розслідування справ, підслідність яких віднесена до Державного бюро розслідувань, ще на рік, ДБР залишиться на папері. Не буде стимулу його створювати зовсім», – зазначив Попов.
На його думку, відмова парламенту продовжити дозвіл не заблокує розслідування корупційних справ.
«Вже всі юристи, зокрема й юристи Генпрокуратури, сказали, що вони бачать правову схему, як, з одного боку, швидко створити Держбюро розслідувань, з іншого – щоб не було якогось провалу в розслідуванні наявних справ та відкритті нових. Саме тому я думаю, що навряд чи парламент розглядатиме чи затверджуватиме цей законопроект. Але все може бути. Можливо, й затвердить, якщо будуть надані логічні обґрунтування, навіщо це робити», – сказав нардеп.
При цьому, як вважає Попов, певні негативні наслідки в разі відмови депутатів продовжити дозвіл можливі.
«Ризики пов'язані насамперед із тим, що Генпрокуратура може передати корупційні справи щодо колишніх посадовців категорії «А» Національному антикорупційному бюро. І таким чином вони будуть «поховані». Бо в НАБУ скажуть, що отримали провалені справи, а в ГПУ – що справи на 99% розслідувані, а НАБУ їх провалило. А в результаті не будуть покарані члени так званої «ОЗГ Януковича», щодо яких уже три з половиною роки ведеться слідство й щодо яких уже можна було передавати справи до суду. Це, як на мене, найвищий ризик – що в цій метушні будуть поховані розслідування резонансних справ», – зазначив політик.
Нагадаємо, що до Верховної Ради поданий законопроект, яким пропонується дозволити досудове розслідування справ, підслідність яких віднесена до Державного бюро розслідувань, слідчим органам прокуратури до початку функціонування ДБР, але не пізніше ніж 1 січня 2019 року. Відповідна норма КПК, згідно з якою Генеральна прокуратура не має права розпочинати досудові розслідування проти високопоставлених чиновників, народних депутатів, суддів та правоохоронців, оскільки ці функції передані ДБР, набула чинності 20 листопада. Втім, ДБР досі не функціонує.
Раніше конкурсна комісія обрала директором ДБР Романа Трубу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»