Згідно з КПК, є певні обмеження, але прослуховувати можна всіх, якщо йдеться про тяжкі злочини. Дозвіл на доступ до комунікацій надає суд. Слідчі за погодженням прокурора подають клопотання, яке має бути обґрунтованим, з причинами, чому саме відбуватиметься втручання в приватне життя, що це дасть, які злочини розслідують.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт із правових питань Борис Малишев, оцінюючи ситуацію з наданням права на прослуховування НАБУ, проти чого категорично виступає Мінюст.
«З НАБУ ситуація однозначна. Згідно з КПК, сьогодні НАБУ не має технічних можливостей самостійно здійснювати втручання в приватне спілкування. Після отримання навіть ухвали на прослуховування Бюро передає її до поліції чи СБУ. Відповідно, вони вже своїми технічними можливостями здійснюють за вказаними номерами прослуховування», – зазначив Малишев.
«Звичайно, в такому разі є ризик, що будуть спекуляції та неякісна робота», – додав він.
За його словами, концепція створення НАБУ та інших антикорупційних органів передбачає надання спецповноважень у кримінальному процесі, щоб вони ефективно боролися та розслідували елітну корупцію.
«Якщо стоїть таке завдання, то для того, щоб виконати цю функцію належним чином, цілком логічним виглядає надання можливості власними технічними силами здійснювати виконання ухвал про приватне прослуховування. Інакше це суттєво обмежує функціонал НАБУ», – пояснив фахівець.
На його думку, наразі ефективність НАБУ нижча, ніж могла би бути, оскільки самостійно Бюро не може виконувати одну з важливих слідчих дій.
«Категорична позиція Мін'юсту, що НАБУ не потрібне право на прослуховування, виглядає необґрунтованою», – уточнив Малишев.
Очевидно, що у вищих політичних ешелонах почався тиск на НАБУ, оскільки Бюро почало розслідувати корупцію серед топ-чиновників, резонансні злочини, в яких замішані високопосадовці, акцентував він.
«Тому лунають такі заяви, щоб у жодному разі орган не отримав ще більше повноважень і не розкрив якісь чиновницькі злочини», – зазначив фахівець.
Хоча це питання мало бути вирішене від початку створення НАБУ, коли закладалися та вносилися до КПК спецповноваження Бюро, підкреслив експерт.
«Проблема корупції у вищих ешелонах влади має винятковий характер. Це фіксують на міжнародному рівні. Відповідно, проти такого неординарного явища слід боротися неординарними засобами. Зокрема, створити спецоргани та наділити їх відповідними повноваженнями», – продовжив експерт.
При цьому він наголосив, що коли йдеться про право на прослуховування, то це жодним чином не стосується порушення прав людини.
«Вони не вимагають для себе спеціального порядку отримання дозволів на прослуховування. Буде однаковий порядок – як для поліції, СБУ, так і для НАБУ. Тобто звернення до суду, який розглядає обґрунтованість клопотання та ухвалює рішення. Питання лише в тому, щоб надати НАБУ технічні можливості здійснювати це самостійно», – резюмував Борис Малишев.
Докладніше про доходи українських політиків читайте в матеріалі «Астрономічні зарплати чиновників. Запобіжник від корупції чи привілей обраних?».
За даними «Слова і Діла», керівник НАБУ Артем Ситник має в досьє лише 14 обіцянок, більшу частину з яких не виконав. З рівнем його відповідальності можна ознайомитися за посиланням.
Яких результатів досяг орган, на який свого часу покладали великі надії, в питанні боротьби з корупцією, читайте в матеріалі порталу «Дворіччя НАБУ. Чи про таке ми мріяли?».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»