Російські окупанти почали зводити стіну між включеним Кримом і Україною. Проект планується завершити в 2018 році. Необхідність зведення стіни росіяни пояснюють турботою про жителів і гостей півострова. Однак справжні причини появи об'єкта полягають в іншому – Росія хоче хоча б таким хитромудрим чином підкреслити, що не має наміру розлучатися з вкраденої територією.
Нещодавно російські ЗМІ, посилаючись на регіональне прикордонне управління ФСБ РФ, повідомили про те, що на адміністративним кордоном між включеним Кримом і рештою території України буде зведена 50-ти кілометрова стіна. Об'єкт матиме висоту в 2 метри і з'явиться в Красноперекопському районі до липня 2018 року.
Повідомляється, що будівництво об'єкта обійдеться російському бюджету в 200 млн рублів. Високоміцне огорожу і розміщене на ньому обладнання повинно витримати температуру до +65°С і вологість до 98%. Вся споруда має гарантовано прослужити не менше 10 років.
Як відзначають в ФСБ, зведення стіни необхідно не тільки для «полегшення роботи прикордонникам», але продиктовано турботою про безпеку жителів і гостей півострова. «Величезна кількість мандрівників і туристів приїжджають сюди на відпочинок протягом усього року. Забезпечення їх безпеки, а також безпеки жителів півострова є для нас пріоритетним завданням», – підкреслюють у відомстві. За даними ФСБ, на цій ділянці кордону часто затримують громадян Росії, України і третіх країн, «які намагаються незаконно проникнути на територію тієї чи іншої держави».
«Іноді це бувають особи, які прагнуть сховатися від правосуддя. Але часом вони мають на меті якраз вчинити злочин», – вказують російські правоохоронці. Як приклад наводять затримання в серпні «агента Служби безпеки України», який нібито збирався «вивести з ладу лінії електропередачі і влаштувати лісову пожежу в районі Судака».
Варто зазначити, що першою від РФ почала захищатися саме Україна. Так званий проект «Стіна», втім, вийшов скандальним: в липні 2017 року, через три роки після початку будівництва, ГПУ почала розслідування фактів розтрати та привласнення понад 100 млн. Бюджетних коштів під час проведення робіт. Крім того, в серпні НАБУ і САП затримали 6 осіб, підозрюваних у розкраданні бюджетних коштів. Але бажання України відгородитися стіною від агресора цілком зрозуміло. А ось чим же насправді керується сам агресор, захищаючи стіною анексовані територію?
Аргумент про безпеку туристів не витримує ніякої критики, хоча б тому, що туристів після анексії півострова в Криму не так вже й багато. Курортні сезони в 2014, 2015 року, 2016 і 2017 роках були зірвані і кримські пляжі в найгарячіші відпускні місяці залишалися порожніми. Хоча саме громадяни України найбільш активно відвідували Крим в довоєнні роки.
Аргумент, що стосується турботи про безпеку жителів Криму, також не дуже заможний. Навіть якщо припустити, що Україна систематично закидає диверсантів на анексовані територію, то ефект від їх дій поки не можна назвати значним. Крім того, стіною від диверсантів НЕ відгородитися.
Швидше за все, поява подібної споруди говорить про те, що Росія, схоже, відмовилася від горезвісного «сухопутного моста в Крим». В силу свого географічного розташування, кримський півострів простіше захищати, ніж намагатися атакувати його або організувати з нього наступ на континентальну частину України. Незважаючи на це, українська сторона зобов'язана враховувати присутність великої російської угруповання на півострові і відтягувати на неї частину своїх сил. Це може мати вирішальне значення, якщо Росія все-таки зважиться організувати велике військове наступу на Україну для того, щоб відрізати нашу країну від усіх морів і з'єднатися з Кримом по суші.
Але в цьому випадку величезні витрати на будівництво Керченського моста і огорожі в Красноперекопському районі втрачають будь-який сенс. Тому поява стіни межу Україною і Кримом говорить про те, що Росія, так і не зумівши переконати світову спільноту в необхідності визнати анексію Криму, вирішила «закріпити» свої права на цю територію, просто ізолювавши її від зовнішнього світу.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»