Рік, що минає, ознаменувався для України багатьма подіями. Були кадрові ротації у вищих ешелонах влади, гучні затримання, звільнення, фінансові викриття та скандали. Проте на тлі політичних конфліктів відбулися й важливі зрушення: депутати все ж провели декілька реформ, визначилися з політичним курсом на євроінтеграцію та заручилися підтримкою США в питанні Донбасу.
Чим запам’ятається 2017 рік та які ключові зміни відбулися в країні?
Доктор соціологічних наук Олександр Шульга, підбиваючи підсумки року, наголосив, що позитивних подій традиційно менше, ніж негативних, однак вони є. Можна виділити навіть певний топ-3 позитивних подій 2017 року.
Влада все ще готова чути Захід
«Як показали події початку грудня, коли провладні фракції зареєстрували законопроект, який би дозволяв впливати на НАБУ, та після жорсткої реакції на це західних партнерів на Банковій все ще готові чути аргументи Заходу. Нехай ця готовність є вимушеною, підкріпленою необхідністю кредитів та інвестицій, однак саме це не дозволяє вітчизняним можновладцям остаточно «відірватися від реальності», – констатував Шульга.
Хоча з наближенням виборів-2019 ця готовність суттєво зменшуватиметься, припустив він.
Децентралізація на марші
«Ця реформа не викликала ламання такої великої кількості списів на телеефірах та загалом суспільного ажіотажу», – додав соціолог.
Він підкреслив, що важливість того, що й у 2017 році вона кожного дня впроваджувалася, складно переоцінити, навіть незважаючи на проголосований закон про ручне призначення голів місцевих держадміністрацій.
Обіцянки року: хто з чиновників є лідером зобов'язань-2017Як відомо, українські політики щедрі на слова. Аналітики Слова і Діла підрахували, хто з чиновників найбільше наобіцяв у 2017 році.
«Юридичне оформлення ОТГ та дедалі більша незалежність від центру у вирішенні багатьох місцевих проблем є неодмінною умовою подолання однієї із засад української какократії – адмінресурсу», – пояснив експерт.
Надія все одно є
Соціолог зазначив, що відразу після Євромайдану, приходу до влади нових-старих облич, а також анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі двома основними почуттями українців, коли їх питали про майбутнє, були тривога на надія.
«Тривога була цілком зрозумілою, а відчуття надії можна було легко пояснити очікуваннями суспільства від зміни владної команди», – уточнив фахівець.
Він визнав, що за ці кілька років владна команда дала безліч приводів сумніватися в чистоті своїх думок і дій.
«Разом із тим надія з тривогою й у 2017 році залишаються основними почуттями суспільства щодо майбутнього. Тож і досі contra spem spero. Ну а як же жити без надії?», – резюмував Олександр Шульга.
Раніше аналітики порталу з’ясували, що наобіцяли українські політики на 2018 рік, та підрахували, хто з чиновників найбільше наобіцяв у 2017-му.
Скільки витратять на утримання Верховної Ради в 2018 році – за посиланням.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»