Красиве поняття – синергія. Це коли два плюс два виходить більше чотирьох, коли ефект від об'єднання частин більший за їх просту суму. А якщо написати це слово з великої літери – Синергія, а ще краще всіма прописними – СИНЕРГІЯ, то і зовсім магія і диво.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поділився з читачами «Дзеркала тижня» своїми очікуваннями від 2018 року, і у нього синергія проходить центральною лінією: «Альтернатива сьогоднішньому соціальному розброду тільки одна – ІМПЕРАТИВ ТВОРЕННЯ І СИНЕРГІЇ ВСІХ ЗДОРОВИХ СИЛ!» Прописних літер міністру здалося мало, і він виділив всю цю пафосну красотищу ще і напівжирним шрифтом.
Звичайно, є такий жанр – новорічні благоглупства, коли люди бажають собі та іншим усілякої нездійсненної нісенітниці: неймовірного багатства, яке з нізвідки звалиться на голову, або дивовижної любові, яка приїде на білому коні. Бога побійтеся, де ви бачили востаннє коня, та ще й білого? А політики і зовсім майстри нести святкову пургу.
Є й інший бік справи. Бажають часто того, чого якраз найменше очікують. І коли Аваков, досвідчений персонаж вітчизняної політики, як мантру повторює на різний лад «синергія», не шкодуючи знаків оклику, очевидно, розбрат очікується неймовірний.
І як же не бути розбрату, коли в ключовий передвиборний рік країна вступає вже сильно роздратованою, і це роздратування захоплює як керівні структури, так і розчаровані низи. Буквально з останнього. Міністр фінансів Данилюк вимагає відставки генпрокурора Луценка, який вимагав відставки Данилюка. Прем'єр-міністр Гройсман заявляє, що нікого з членів уряду змінювати не має наміру. Одночасно глава уряду заявляє, що не хоче працювати з главою «Укроборонпрому» Романовим, але Романов відповідає, що не Гройсмана ця справа, хто керуватиме «Укроборонпромом». До цього, на початку грудня, генпрокурор Луценко вимагав, щоб глави НАБУ і САП терміново повернулися зі США для звіту, на що Ситник і Холодницький відповіли, що у них в Штатах є справи важливіші, ніж реагувати на примхи Луценка. Синергія б'є через край.
Конфлікт Данилюка з Луценком: із чим пов'язане протистояння та кого звільнить АПГолова Мінфіну вимагає відставки генпрокурора, а той своєю чергою ще влітку написав листа прем'єру з проханням звільнити Данилюка. Що відбувається між очільниками Мінфіну й ГПУ та чи дійде справа до чиєїсь відставки, розбирались експерти.
Та й побажання Аваковим дива собі на Новий рік у вигляді виступу президента з обіцянкою конституційної реформи – теж з області глибокого «взаєморозуміння» між главою держави і однією з найвпливовіших фігур в цій державі. Порошенко відмовився від ідеї ділитися повноваженнями, відкинувши пропозиції змінити Конституцію в парламентському дусі, і це відверто дратує лідерів «Народного фронту», які в нинішній політичній схемі не можуть намацати майбутнього для своєї партії. Та й у цілому «порохоцентровість» нинішніх розкладів здається їм безперспективною і навіть небезпечною – вибухонебезпечною.
Дійсно, зведення питання про майбутнє країни до питання «ви за Порошенка або проти?» робить безглуздим, якщо не сказати нівечить сенс обговорення. І ця безглуздість сама по собі теж джерело чималого суспільного роздратування вже зараз, а в 2018-му воно неминуче наростатиме.
Кінець 2017 року показав, що в Україні набирає потроху обертів процес громадянської структуризації. Заклики до тотального єднання – «всі, як один» і «разом нас багато» – не потрапляють у резонанс з громадським самовідчуттям. Зараз інша фаза дозрівання громадянського суспільства: настав час проведення кордонів, виокремлення «своїх» у загальній масі «наших». Політична пропозиція, як завжди, запізнюється з відповіддю на суспільний запит, а це запит на визначеність і різноманітність замість розмитості цілей і принципів, натомість ілюзорна єдність інтересів, на практиці не зводиться до жодної єдності.
І так, все це означає, що 2018 рік буде роком гострого з'ясування стосунків всіх з усіма. В принципі, демократія це і є налагоджений процес з'ясування та узгодження різних інтересів. До речі, при неодмінному захисту прав меншин. Нам далеко до демократії, оскільки налагодженість процесів взагалі відсутня, цивілізованість з'ясування теж, а до узгодження ми навіть не дотягуємося.
Що ж, доведеться сваритися, поки не навчимося. Краще максимально з навчанням укластися в наступний, ніби навмисно собачий рік. Втім, це теж з області безглуздих нездійсненних новорічних побажань. Ну, хоч обійшлися без великих літер і знаків оклику.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»