Після того, як на одному з грузинських сайтів з'явилася фейкова інформація про президента України Петра Порошенка, голова фракції БПП Артур Герасимов закликав розробити та ухвалити законопроект про протидію фейковим новинам. Про це він заявив під час Погоджувальної ради ВРУ 15 січня.
«Я закликаю нас розробити та ухвалити законопроект про протидію фейкам. Вибачте, ми перебуваємо на передовій. Хотів би звернутися до голови парламенту – створити робочу групу з розробки цього закону, після цього – розробити та ухвалити його в парламенті. Саме закон «Про протидію фейкам», – сказав Герасимов.
Чи потрібен такий закон та чи буде він мати реальні механізми впливу, «Слово і Діло» поцікавилося в київського адвоката Марини Лебедєвої.
«В Україні вже є закони про ЗМІ, телебачення, радіомовлення, Цивільний кодекс, з яких видно, що не можна розміщувати неправдиву інформацію. За допомогою цих законів можна домагатися спростування, стягувати моральну шкоду. Давайте просто дотримуватися цих законів. Інша річ, коли свідомо неправдива інформація розміщується в інтернеті або іншим шляхом. Наприклад, у поважних зарубіжних виданнях. Зараз багато сайтів-одноденок. Бувають сайти, які спеціально створюються для поширення в тому числі й фейкової інформації. Чи є можливість їх покарати?», – зазначає юрист.
На думку Лебедєвої, якби була технічна можливість відстежувати сайти, створені для розміщення фейків, а також прописати механізм їх нейтралізації та пртягнення до суворої відповідальності власників сайтів, тоді написання такого законопроекту мало б сенс.
«Я не знаю, чи є технічна можливість знаходити того, хто розміщує фейки, але тоді було б простіше боротися з їхніми власниками. Часто буває, що на сайті серед потоку нормальної інформації раптом проскакує одна-дві фейкові. Ніхто ж не буде створювати сайт заради розміщення однієї неправдивої інформації. При цьому найчастіше знайти автора фейку неможливо (така інформація рідко підписується), а адміністратора сайту – складно», – говорить адвокат.
На її думку, законодавство потрібно змінити таким чином, щоб можна було покарати того, хто поширює брехню, але при цьому не обмежувати свободу слова.
«Наприклад, людину, зареєстровану в соцмережі, яка поширює брехню, можна знайти за допомогою IP-адреси. Якщо буде такий закон, тоді можна буде звертатися до правоохоронних органів, щоб залучити брехуна до відповідальності. Нагадаю, на сьогодні статті «Наклеп» у Кримінальному кодексі немає. Але писати новий закон для боротьби з фейками потрібно в тому випадку, якщо він дасть більшу можливість виявити того, хто створює й поширює брехню, а не боротися з журналістами», – переконана Лебедєва.
Також «Слово і Діло» повідомляло, за що голосуватимуть нардепи 16-19 січня. Раніше повідомлялося, що СЦКК відстежив фейкову новину про захоплення ЗСУ села під Горлівкою.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»