Верховна Рада планує у вівторок, 16 січня, розглянути в другому читанні проект закону «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях».
Як пише «Слово і Діло», документ був ухвалений у першому читанні 6 жовтня 2017 року.
У проекті закону закладаються занадто широкі термінологічні конструкції, які дозволяють в подальшому трактувати його як завгодно, а що стосується норм закону щодо використання ЗСУ, то запитань більше, ніж відповідей, прокоментував «Слову і Ділу» текст законопроекту експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко.
«Загалом проект закону вийшов декларативним. Він таким, по суті, й має бути, зважаючи на його назву («Про особливості державної політики...»). Інше питання, чому закон, який покликаний встановити особливості державної політики, по суті, основні її принципи, в інформаційному просторі має назву «Про реінтеграцію». Але я бачу проблему в дуже широкій за змістом термінології, на основі якої в подальшому можна буде писати які завгодно підзаконні акти. Наприклад, не прописано, що конкретно мається на увазі під формулюванням «відсіч збройній агресії». Є й проблемні моменти. Так, у пункті 1 перехідних положень ідеться про те, що Верховна Рада цим законом дає згоду президенту на використання Збройних сил України. Процедура використання ЗСУ конкретно прописана в статті 85 Конституції та регламенті Верховної Ради: парламент має надати згоду на використання ЗСУ на основі рішення президента. Особисто я не бачив такого рішення», – зазначив експерт.
За його словами, президент має внести до парламенту відповідне подання згідно з регламентом із конкретними реквізитами такого рішення.
«Я розумію, що закон ухвалюється постфактум через три роки після того, як він мав би з'явитися. Але все одно це проблема, тому що ми не можемо сказати, яке конкретно рішення президента про використання ЗСУ погоджує Верховна Рада. Немає конкретики та елементів правової визначеності», – підкреслив Бондар.
Далі, на думку експерта, в законопроекті не зовсім чітко прописано, на яких підставах дається згода на використання ЗСУ.
Голосування щодо Донбасу: чиї голоси стали вирішальнимиПоказуємо, як парламент голосував за доленосні для Донбасу закони – про реінтеграцію окупованих територій та продовження особливого статусу.
«Наприклад, у законі «Про правовий режим воєнного стану» є чіткі формулювання для запровадження воєнного стану, наприклад, при відсічі збройній агресії. Таким чином, у новому законі ми констатуємо факт відсічі, але режиму воєнного стану, як того вимагає закон, не запроваджуємо. Також залишається відкритим питання про дії ЗСУ в мирний час. Такий варіант передбачений законом України «Про ЗСУ», але залишається відкритим питання, чи потрапляє війна на сході під умови використання ЗСУ в мирний час», – підкреслив експерт.
Нагадаємо, перший віце-спікер ВРУ Ірина Геращенко заявила, що законопроект про деокупацію окупованих територій передбачає повернення до складу України не лише Донбасу, але й Криму. Крім того, вона розповіла про правки до документа.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»