У Верховній Раді України сьогодні були створені три нових депутатських об'єднання: «Правозахисна коаліція», «Питна вода», «Коаліція на підтримку плану економічного розвитку та інвестицій плану Маршалла для України». У них увійшли нардепи з різних, часом, протиборчих фракцій. «Слово і Діло» розбиралося, що таке депутатське об'єднання й навіщо вони потрібні.
«Клуби за інтересами»
Як написано в регламенті Верховної Ради, «народні депутати можуть добровільно об'єднуватися в міжфракційні депутатські об'єднання без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення їхньої діяльності Апаратом Верховної Ради України».
При цьому таке об'єднання не має прав депутатської фракції або групи, про його створення на пленарному засіданні парламенту оголошує головуючий.
Для того, щоб створити депутатське об'єднання, не потрібно шукати собі однодумців серед колег із такими самими політичними поглядами. Суть міжфракційного об'єднання якраз може полягати в тому, щоб інтегрувати до однуієї групи людей із різними поглядами, й дати їм можливість співпрацювати в будь-якому напрямку – екологія, політика, культура, охорона здоров'я тощо, тобто створювати в Раді «клуби за інтересами».
Регламент також не встановлює жодних обмежень щодо кількості або напрямку діяльності об'єднань.
Станом на серпень 2017 року у Верховній Раді восьмого скликання було створено 110 міжфракційних об'єднань нардепів.
Від захисту дітей до свободи Кавказу
Зараз у Раді існують депутатські об'єднання із найрізноманітніших напрямів. Дуже багато тих, які уособлюють певний регіон України: «Полтавщина», «Одеса», «Південь України», «Європейська Харківщина» тощо.
Створення міжфракційних об'єднань визначає також ситуація з безпекою й політикою в країні. Після анексії Криму в 2014 році з'явилося об'єднання «Крим». А після початку агресії Росії на Донбасі – «Європейський Донбас», «Україна в НАТО», «Парламентська платформа майбутнього Донбасу», «Сприяння у звільненні полонених». Крім того, нардеп Юрій Береза обіцяв, що буде створене об'єднання, до якого увійдуть усі, хто мав чи має стосунок до війни на сході – військові та волонтери.
У 2015 році, наприклад, розгорівся скандал із можливим призначенням екс-регіонала Романа Микитюка на посаду голови Волинської митниці. Тоді нардеп Ігор Гузь ініціював створення МДО «Контрабанда – СТОП!». За його словами, об'єднання створюється для системної роботи з наведення ладу в діяльності на українських митницях і запобігання контрабанді. До його складу увійшли представники всіх фракцій коаліції.
Роком раніше в Україні почалася реформа децентралізації. На той час ще голова парламенту Володимир Гройсман ініціював створення депутатського об'єднання «За децентралізацію». На його думку, прихильниками такого об'єднання будуть багато парламентарів незалежно від їхньої політичної приналежності. Однак далі обіцянок справа не пішла.
Крім того, що нардепи в МДО можуть спільно обговорити цікаву для них проблему або позначити свою позицію щодо неї, парламентарі можуть напрацьовувати тематичні законопроекти.
Наприклад, нардеп Юрій Дерев'янко пообіцяв у 2017 році, що депутати з «Права на захист» працюватимуть над створенням єдиного законодавства про право на володіння зброєю.
А Ірина Суслова в 2016 році заявила, що об'єднання депутатів «Антипопулісти» щомісяця публікуватиме рейтинг політиків-популістів на місцевому рівні. Щоправда, жодного рейтингу депутати не опублікували.
Раніше «Слово і Діло» зібрало обіцянки народних депутатів щодо поліпшення роботи Верховної Ради.
Нагадаємо, спікер парламенту Андрій Парубій обіцяв, що протягом 16-19 січня буде оголошена заява про поповнення персонального складу групи «Воля народу», що дозволить уберегти групу від офіційного розпуску.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»