Що тільки не спадає на думку, коли дивишся на баталії вітчизняного парламенту. Ну, наприклад, нещодавно мені прийшла геніальна ідея: а чи не перенести нам український парламент подалі від київських пагорбів? Ну, скажімо, до Чернігова, Житомира чи Черкас?
Логіка насправді дуже проста. По-перше, в нинішніх умовах немає такої потреби, щоб усі органи державної влади концентрувалися в межах п’яти квадратних кілометрів. Ба більше, коли всі державні установи розміщені близько одна до одної, то сам по собі цей факт створює передумови для надмірної концентрації влади та кулуарщини. Чого вартує викликати, наприклад, депутата на килим до Адміністрації президента перед важливим голосуванням, зважаючи що від парламенту Адміністрації дістатися пішки можна за 5 хвилин? Зовсім інша річ зустрітися з депутатом, який на кілька днів відбув на засідання парламенту, наприклад, до Черкас. Безумовно, депутати відразу на мою пропозицію, захлинаючись слиною скажуть, що цього в жодному разі не можна робити, адже як тоді забезпечити взаємодію уряду з парламентом. Однак тут слід сказати, що урядовці можуть дозволити собі раз на тиждень прибути на годину уряду до Чернігова. До речі, переконаний, що чернігівці зовсім не були б проти такого розвитку подій, адже чомусь упевнений, що дорога Київ—Чернігів значно покращилася б. Взагалі, логіка змін у регулюванні парламенту має бути такою, щоб законодавча діяльність дійсно стала справжньою роботою, а не просто престижним варіантом проведення часу, який до того ж ще й фінансово привабливий.
Думаю депутати радо наведуть ще один аргумент проти такого переїзду: тоді жодного рішення не можна буде ухвалити. В нас, попри розташування парламенту в центрі столиці, в п’ятницю депутатів годі й шукати, що ж казати, якщо парламент розташовуватиметься в Чернігові чи Житомирі? І тут я абсолютно погоджуюся. Саме тому одночасно з цією пропозицією необхідно внести зміни до статті 81 Конституції України, якою передбачити, що повноваження народного депутата припиняються достроково в разі, якщо протягом однієї чергової сесії він пропустив понад п’ять пленарних засідань чи засідань комітетів незалежно від причини такого пропуску. Звісно, й тут багато хто може заявити, що депутати можуть хворіти, й це неподобство, щоб хвороби ставали причиною втрати мандата. Проте тут у мене лише одна відповідь може бути. Якщо депутат такий хворобливий, то, може, тоді йому краще знайти іншу роботу, яка б була менш обтяжливою для його здоров’я?
P.S. Практика перенесення державних установ у всьому світі достатньо поширена. Щоправда, поза столицею розміщуються Конституційні чи Верховні суди. До речі, в 2013 році парламент Грузії був перенесений із Тбілісі до Кутаїсі. Щоправда, суперечки щодо доцільності зміни місця розташування парламенту тривають і донині.
P.P.S. Конституції окремих країн передбачають як підставу для дострокового припинення повноважень парламентарів відсутність їх на пленарних засіданнях (зокрема, Туреччини та Португалії).
Олександр Москалюк, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»