Ухвалений закон, який часто називають законом про деокупацію або реінтеграцію Донбасу, як і очікувалося, залишив більшість політиків та експертів незадоволеними або задоволеними лише частково. Винятком є провладні фракції, яким вдалося вирішити низку тактичних завдань, хоча й не в повному обсязі, зокрема, через конкуренцію всередині самої коаліції.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор соціологічних наук Олександр Шульга, оцінюючи ухвалення законопроекту про реінтеграцію Донбасу.
«Законопроект так і на став «законом про деокупацію» і тим більше «про реінтеграцію». Та й узагалі мало хто очікував, що до другого читання, незважаючи на сотні поправок до законопроекту, він справді стане законопроектом про «деокупацію» або «реінтеграцію», – зазначив Шульга.
Узагалі використання цих двох термінів для позначення цього законопроекту можна пояснити різними мотивами, додав експерт.
«Політиків можна звинуватити в маніпуляції, підміні реального стану речей бажаним. Журналістів – у невігластві або ж у зайвому спрощенні. Хоча, заради справедливості, спробуйте постійно читати повну назву законопроекту – «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Не є виходом і використання його номеру (№7163), адже глядач, слухач чи читач не буде запам’ятовувати, чого він стосується», – пояснив соціолог.
Поки ж ухвалений законопроект перерозподіляє та конкретизує повноваження для поводження в тій ситуації, в якій опинилися наші силові структури та вся владна вертикаль, уточнив він.
«Закон не містить жодного з чотирьох умовних сценаріїв вирішення ситуації на Донбасі», – констатував Шульга.
Експерт нагадав, що підтримка цих сценаріїв за останні кілька років зафіксувалася й коливається в проміжку в кілька відсотків.
«Отже, це два крайніх сценарії: «воєнний шлях» та, навпаки, «шлях відмови від цих територій». Обидва сценарії набирають майже однакову кількість голосів – по 15-18%», – підкреслив соціолог.
Рада схвалила реінтеграцію Донбасу: як депутати голосували за законопроектЗаконопроект про реінтеграцію Донбасу сьогодні був ухвалений Верховною Радою. Слово і Діло розбиралося, як голосували нардепи.
За його словами, третім сценарієм є надання особливого статусу ОРДЛО. Підтримка цього шляху набирає залежно від коливань суспільної думки від 20 до 30%.
«І нарешті четвертий сценарій – економічна й торгова блокада ОРДЛО. Його підтримує кожен п’ятий опитаний. Як випливає з тексту законопроекту, жоден із цих сценаріїв чітко не прописаний, а текст лише містить окремі положення деяких із цих стратегій», – наголосив експерт.
На його думку, в підсумку Банкова так і не запропонувала суспільству чіткого сценарію поводження з окремими районами Донбасу.
Соціолог звернув увагу, що був створений прецедент фактору «російського агресора». Один із головних аргументів у публічних дискусіях від провладних політиків – у законопроекті РФ називається агресором, нагадав він.
«Відтак, якщо якась політична сила не голосує за нього, то вона тим самим підіграє Москві. В результаті строката, однак «патріотична» опозиція була вимушена проголосувати за законопроект, навіть попри його різку критику. Адже альтернативою було б перебування в одному таборі з «Опоблоком». Очевидно, що в майбутньому такий прийом буде знову використовуватися владою. При цьому є велика ймовірність, що за «доброю» традицією він буде доведений до абсурду», – резюмував Олександр Шульга.
Як відомо, свої голоси «за» віддали 280 нардепів, 36 – виступили проти, 2 – утрималися.
Детальніше про те, як голосували за законопроект фракції та групи, – на нашій інфографіці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»