Зимові платіжки, де враховані витрати на опалення, продовжують шокувати, й частина населення справді не може їх оплатити. За підсумками січня-листопада 2017 року заборгованість населення за послуги житлово-комунального господарства склала 27,1 мільярда гривень. Такі дані наводить Держстат України, якими мали б послуговуватись управлінці та бізнесмени.
Але в статистичній звітності через методологічну колізію показуються не справжні борги населення, а суміш боргів і переплат як простих споживачів, так і боргів держави з фінансування житлових субсидій та пільг, і ще багато чого. Про це «Слову і Ділу» розповів заступник начальника департаменту енергоефективності «Нафтогазу» Олексій Хабатюк.
«У показниках, які збирає Держкомстат від виконавців послуг – теплокомуненерго, водоканалів та інших постачальників комунальних послуг – містяться дані про кошти, які сплатили споживачі за самі послуги, а також те, скільки їм нарахували житлових субсидій. Тому де-факто до показника заборгованості населення за ЖКП, який публікує щомісяця Держкомстат, потрапляють також суми нарахованих субсидій, профінансовані державою за споживачів», – пояснив він.
За словами Хабатюка, проблема в тому, що підприємства в різних регіонах звітують по-різному, тому що не дотримуються єдиної методології у звітності.
Опалювальний сезон: як заощадити на оплаті за тепло, якщо батареї в будинку холодніКоли в приміщенні менш ніж 12 градусів тепла, споживач може взагалі не оплачувати послугу. Але спочатку потрібно скласти акт-претензію. Як це зробити, дізнавались аналітики Слова і Діла.
«Так сталося, тому що інструкція із заповнення звітності не враховувала багато особливостей, які з’явилися в 2015-2017 роках, коли люди почали масово отримувати субсидії. Тоді в звітності Держкомстату почали з’являтись або великі борги, або переплата населення, наприклад, за природний газ. Фактично переплати не було, просто механізм обліку газзбутів (постачальних організацій) такий, що включає як сплату споживачів «живими» коштами, так і суму коштів, яку нараховує держава за житловими субсидіями. Важливим є те, що нараховані субсидії обліковуються на особових рахунках абонентів-субсидіантів, а їх фактичного фінансування від держави не було. До того ж субсидії нараховуються за соціальними нормативами, які були суттєво вищими, ніж реальне споживання. Тому з даних Держкомстату створювалася ілюзія, що на середину 2016 року в населення виникла переплата за природний газ у розмірі 11 мільярдів гривень», – пояснив експерт.
І це лише один приклад. Насправді, до так званого боргу населення потрапляють іще декілька показників, що спотворюють реальне становище речей. У Держкомстаті давали роз’яснення, намагалися виправити ситуацію. Але поки що, як стверджує Хабатюк, базові вади в системі звітності залишилися.
За його словами, протягом 2016-2017 років сума заборгованості населення в певні періоди різко збільшувался, причому під час неопалювального сезону.
«Це два періоди: серпень-жовтень 2016 року та травень-червень 2017 року. Величина стрибка складала десь близько 13-14 мільярдів гривень у 2016 році, а в 2017-му – 5-6 мільярдів гривень. Очевидно, що протягом місяця неопалювального періоду населення не могло накопичити таку суму боргів чи переплат. Пояснюється це дуже просто: саме в ці періоди відбувався так званий перерахунок або повернення коштів надлишково нарахованих субсидій до державного бюджету. Вони списувалися з особових рахунків субсидіантів і поверталися назад до державного бюджету. Важливо, що кошти не поверталися від газзбутів до бюджету, бо їх там і не було. Після таких «гойдалок» зі звітністю принципи подання інформації від газзбутів (але не в усіх) змінилися й хаос у цифрах Держкомстату став ще більшим», – пояснив експерт.
За його словами, ці показники не мають нічого спільного з реальною оплатою комунальних послуг населенням.
«Тобто основний борг, який сформувався зараз, – це борг держави за субсидіями й пільгами, які були профінансовані на кінець звітного року. Тому коли буде готовий черговий звіт за 12 місяців 2017 року, можна очікувати чергові заяви про те, що населення не платить за газ і тепло. Проте це не населення не платить, а держава вчасно не профінансувала субсидії та пільги», – уточнив Олексій Хабатюк.
Раніше «Слово і Діло» аналізувало новий закон про житлово-комунальні послуги. Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, змінила для «Київенерго» тарифи на послуги опалення.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»