В. о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун заявила, що за рік в Україні захворіли на кір 6784 особи, при цьому 86% із них не були вакциновані. У МОЗ мають намір вирішити проблему вакцинації, а Супрун уже пообіцяла, що уряд обов'язково ініціюватиме зміни до законів України, які регламентують питання вакцинації й посилять відповідальність за відмову робити щеплення.
«Слово і Діло» вирішило дізнатися, чому виникла проблема з вакцинацією та чи потрібно застосовувати покарання за небажання робити щеплення без медичних протипоказань.
Лікар, член організації «Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення» Андрій Гук, оцінюючи ситуацію із захворюваністю на кір констатував, що вакцинація в цьому ключі є питанням нацбезпеки, тому що кір – інфекційне захворювання, яке може паралізувати трудові ресурси України.
«Звичайно, йдеться не лише про кір, а й про дифтерію, інші серйозні інфекційні захворювання», – уточнив він.
Проблеми вакцинації: хто винен
За його словами, така ситуація з вакцинацією склалася через повну відсутність державної політики в галузі охорони здоров'я.
«Немає ані закону, ані відповідальності пацієнтів. Якщо пацієнт не виконує призначення лікаря й не досягнутий результат, то в першу чергу від цього постраждає лікар, тому що неякісно надав медичну допомогу. Пацієнт не несе відповідальності, але питання в тому, чи слідував він призначенням лікаря», – зазначив фахівець.
Другий фактор – відсутність єдиної стратегії забезпечення вакцинами населення України, підкреслив він.
Він нагадав, що при цьому від деяких захворювань потрібно вакцинуватися кілька разів, наприклад, від дифтерії.
Відповідальність для всіх
«Нічого з вищесказаного за роки незалежності не зроблено. Звичайно, відповідати за це мають усі уряди, не лише нинішній», - додав Гук.
«Щодо населення, то якщо людина несе загрозу колективному здоров'ю, імунітету й не вакцинується без медичних протипоказань, то у всіх країнах ЄС вона не допускається до роботи в колективі. В тому числі діти не допускаються до садків і шкіл. Це норма. Людина ризикує не лише власним здоров'ям, а й усього колективу. Це нонсенс. Є правила поведінки розвинутих суспільств», – пояснив фахівець.
Наприклад, у Франції позбавляють права на реімбурсацію, тобто повернення компенсації за медикаменти, якщо людина не пройшла вакцинацію, акцентував експерт.
«Тобто, хто хоче хворіти, кого не влаштовує профілактика, той платить за все сам», – додав він.
«Звичайно, є за що лаяти Радянський Союз, але тоді якраз була чітка система планування вакцинації. Вона давала збої, але рівень загальної вакцинації сягав 80%», – констатував Гук.
Брак вакцин
«У нас немає навіть трирічного плану закупівель. Хоча потрібно планувати на п'ять років. Нічого неможливо спланувати. А вакцину неможливо зробити за два-три тижні. Ба більше, навіть за два-три місяці. Це щонайменше півроку. Для цього виробники мають щось планувати», – підкреслив він.
Крім того, в нас було виробництво вакцин у Харкові, але воно з невідомих причин згорнуте, уточнив експерт.
«Чому Україна, наприклад, з більш ніж 40-мільйонним населенням не може вироблляти свою вакцину?», – наголосив фахівець.
На його переконання, все зводиться до того, що немає громадської політики в галузі охорони здоров'я.
«Лише почали робити перші кроки, але поїзд уже пішов майже. У пожежному режимі нам привозять вакцини. Але й тут є момент. В Європі не всі застосовують ті вакцини, які нам везуть з Індії, хоча слід сказати, що вони пройшли контроль якості. Просто вакцина – не той товар, який прийшов і купив на ринку. Його потрібно виготовляти. І всі країни планують наперед вакцинацію свого населення, а значить, роблять астрономічні закупівлі. Ми цього не зробили», – резюмував Андрій Гук.
Додамо, за даними «Слова і Діла» минулого року в. о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун заявила, що в 2018 році через міжнародні організації будуть закуплені ліки та вакцини на 5,95 мільярда гривень. Повний перелік її обіцянок – за посиланням.
Детальніше про те, чим небезпечний кір та яка ситуація з вакцинацією в країні, – на інфографіці.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»