Вчора журналісти програми «Схеми» опублікували інформацію про те, що генеральний прокурор України Юрій Луценко з родиною відпочив на Сейшельських островах. Відпустка обійшлася в 52 тисячі євро: майже 42,5 тисячі євро за оренду двох вілл із видом на океан і близько 10,4 тисяч євро додаткових витрат.
Сам Луценко заявив, що у його сім'ї достатньо коштів для такої поїздки, й зазначив, що під час відпочинку на Сейшелах «жодних надмірностей там не було». «Я не схильний виправдовуватися. Але, на жаль, так реально сталося, що відпочивати без проведення мітингів і дискусій я можу лише за кордоном», – підкреслив генеральний прокурор.
«Слово і Діло» вирішило з'ясувати, що думають українці про відпочинок чиновника.
Журналістка Христина Бердинських написала, що у випадку з відпочинком президента України Петра Порошенка на Мальдівах її вразило не місце відпочинку, а фальшиві прізвища й питання проходження кордону.
«Але ситуація з відпочинком Луценка на Сейшелах зовсім інша. Є генпрокурор. Є дружина – народний депутат. Син, якого тепер сім'я показує як суперуспішного бізнесмена. Але свій бізнес він тільки починає створювати, заснував минулого року нову фірму. А всі інші бізнеси на нього переписала мама, коли пішла до парламенту. А вона своєю чергою розвивала бізнес, коли чоловік був міністром. Подивіться, коли з'явився салон краси Бел Фам і роки процвітання компанії УНТК. Я вже мовчу про нерухомість і пояснення, що будинок записали на тестя з метою безпеки сім'ї. Генпрокурор всі скандали пояснює типу повернув країні 1,5 мільярда гривень, маю право на кілька годин щастя тощо. Майже в кожному інтерв'ю генпрокурор також згадує в'язницю й війну (син був на фронті). Нехай тоді й про Сейшели щоразу згадує. Вони всі там були», – заявила вона.
«Он воно що. А я через наївність думав, що це я – середній клас, який і у відпустці щось не був уже років п'ять точно... Виявляється, ні. Середній клас може собі дозволити тижневу відпустку за 50 тисяч євро. Скільки-скільки це мінімальних зарплат?.. А зарплат генерального прокурора?…», – написав Юрій Касьянов.
«Я не помітив, як добре в Україні зажив «середній клас». А тут, виявляється, такі результати! І тепер я сиджу й думаю, а хто я? Цієї зими я зміг провести із сім'єю кілька днів на дачі. А минулого літа ми витратили на відпочинок в Одеській області близько 15 тисяч гривень. Я жебрак і впав на соціальне дно?!», – написав народний депутат Єгор Соболєв.
«У «Схем» знову комуністичний напад? А про державні гроші розслідувань уже не буде? Ну, зробив син батькам подарунок – так було ж право. Олександр Луценко не держслужбовець, займається бізнесом і платить податки. А за вартістю – по-перше, це тільки ваше припущення, інакше б ви дали документи, по-друге, я також батькам правдивої ціни не говорив, коли подарунки робив. Не брали б», – поділився своєю думкою журналіст Віктор Уколов.
Деякі користувачі соціальних мереж поставилися з гумором та іронією до цієї інформації.
«Хочу сказати, що це цілком нормально, коли влада бідної воюючою країни витрачає мільйони на елітний відпочинок. Наведу історичний приклад. Коли Лі Куан Ю очолив Сінгапур – це була злиденна країна з переважно неписьменним населенням. Лі Куан Ю відразу ж поїхав на Мальдіви, а потім на Сейшели. Саме завдяки цьому відбулося економічне диво, відбулися реформи, а Сінгапур перетворився на найрозвиненішу державу свого регіону. Тому вчіть історію, перш ніж критикувати Петра Олексійовича та його команду!», – написав Павло Ярмоленко.
«Чи думав колись соціаліст Луценко, що жінка третього тисячоліття зробить його багатим і успішним відпочивальником на Сейшелах?», – написав журналіст Сергій Руденко.
«Слухайте, якщо порівнювати ціну відпочинку Луценка з ціною відпочинку Порошенка, то Юрій Віталійович просто посидів із чекушкою на березі Дніпра. Ну, й розщедрився на шаурму для малих. На честь свята», – пожартував журналіст Олександр Дубинський.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» зібрало, що користувачі соцмереж думають про відпочинок президента України Петра Порошенка на Мальдівських островах.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»