Медична реформа в дії: чи є надії на краще та в чому побоювання

Читать на русском
Олексій Бабичфахівець в медичній галузі

Не відразу й не скоро, але якість медичних послуг поліпшиться. Однак є те, що буде відчутним уже незабаром, за рік-два – медична допомога стане доступнішою.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів генеральний директор медлабораторії ДІЛА Олексій Бабич, оцінюючи медичну реформу в Україні.

Доступна медицина та нестача лікарів

«Медреформа дає надії на зміни на краще. Наприклад, сьогодні медична допомога людям практично недоступна. Якщо в людини немає грошей і вона потрапляє до лікарні, шанси отримати достатню допомогу різко зменшуються. Якщо потрібно планове лікування, в Україні безкоштовно отримати його сьогодні майже нереально. Так, може, є критика того, що стане дорожче, але це маніпуляція. Адже вже сьогодні медицина дорога та недоступна для більшості наших громадян», – зазначив Бабич.

Проблеми можуть бути, але пов'язані вони з тим, що з України через об'єктивні причини йде відтік висококваліфікованих лікарів і медсестер, констатував фахівець.

«Молоді лікарі, розумні, талановиті, зі знанням англійської мови, переїжджають, тому що не мають гідної зарплати й не хочуть випрошувати гонорари», – додав він.

Фахівець уточнив, що будь-яке зволікання із запуском медрефори ще більше стимулює відтік хороших лікарів до Європи.

Нова модель фінансування

На його думку, вкрай важливим є те, що змінився підхід до фінансування.

«Якби це було зроблено 10 років тому, то проблема відтоку лікарів сьогодні вже не стояла б. Питання низької якості, напевно, також. За ці роки система б просто самоврегулювалася», – підкреслив Бабич.

За його словами, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» дає підстави сподіватися, що система стане кращою, додав фахівець.

Закон про медреформу набув чинності: що обіцяли з цього приводу політикиМедична реформа в Україні сьогодні набула чинності. Слово і Діло зібрало обіцянки політиків на цю тему.

«Якщо медустанова має в своєму складі висококваліфікованих працівників, а керівництво вміє ефективно розпоряджатися заробленими коштами й дивиться в завтрашній день, то директор ЛПЗ буде змушений утримувати найкращий персонал. Для того, щоб його утримати, потрібна гідна зарплата. В іншому разі, вони переходитимуть до інших ЛПЗ або їхатимуть за кордон», – пояснив він.

Експерт додав, що якщо медпрацівник має високу кваліфікацію, вміє працювати і з патологіями, і з пацієнтом, то буде гідно заробляти, але питання в тому, чи стане його дохід вищим, ніж сьогодні.

Забезпечення лікарів

«Сьогодні хороші лікарі в держсекторі мають непогані заробітки. При легалізації їхніх доходів не виключено, що вони будуть знижені», – припустив він.

За його словами, на поточний час дуже велика проблема в приватних клінік із тим, щоб наймати персонал на легальну зарплату з державного сектора.

«Лікарі в держсекторі мають дохід вищий, ніж можуть запропонувати приватники», – підкреслив Бабич.

Зворотна ситуація ще пов'язана з тим, що в державному секторі, хоча офіційно лікарі отримують не дуже великі зарплати, вони при цьому ще отримують субсидію на комунальні послуги.

«Багатьох лікарів це також утримує. Виходить замкнуте коло. Економіка знову ховається в тінь. Менше податків, менше грошей на систему охорони здоров'я, нижчі зарплати – менше лікарів у країні», – пояснив фахівець.

Крім того, уточнив він, через 5-10 років пропорція лікарів первинної ланки й фахівців зміниться. Сьогодні ситуація протиприродна – фахівців більше, ніж сімейних лікарів.

«Багато фахівців перекваліфіковуватимуться в сімейних лікарів або втратять роботу. Ну, або поїдуть до Східної Європи», – наголосив Бабич.

Медреформа: в чому побоювання?

На його переконання, напруженість пов'язана з приватним сектором, в якому ефективніше управління економікою й медичними процесами ставиться в нерівні умови з менш ефективними комунальними ЛПЗ.

Фахівець нагадав, що Кабмін ухвалив рішення про виділення субвенції на підтримку комунальних ЛПЗ.

«Тобто керівник ЛПЗ знову не буде зацікавлений в оптимізації витрат: оптимізації персоналу, процесів, приміщень. Так само будуть утримувати за наші з вами податки монументальні поліклініки з мінімумом корисних площ. А сімейні лікарі, які хотіли б об'єднатися й створити своє підприємство, таких субвенцій отримувати не будуть і оплачуватимуть оренду, комунальні платежі з тих середніх 370 гривень, які отримають від Національної служби здоров'я. Тому вони залишаться в комунальному ЛПЗ, отримуватимуть колишню зарплату й, у підсумку, будуть думати, як би їм виїхати на заробітки. А пацієнти будуть незадоволені якістю первинної допомоги, тому що стимулів для поліпшення роботи сімейного лікаря в держсекторі сьогодні немає», – резюмував Олексій Бабич.

За даними «Слова і Діла», в. о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун обіцяла, що в 2018 році фінансування вторинної, третинної та екстреної медичної допомоги складе 53,9 мільярда гривень.

Що українські чиновники обіцяли з приводу медичної реформи – в матеріалі «Слова і Діла».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: