З одного боку, багато людей є нащадками тих, кого переселяли в 40-50-х роках, і очевидно, що в них пам'ять живе краще щодо тієї трагедії, яка відбулася. З іншого – варто відзначити, що «Право і справедливість» в цій ситуації сильно спекулює на національному питанні для того, щоб завоювати певні симпатії своїх виборців.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політтехнолог Петро Охотін, оцінюючи ситуацію довкола польського закону про «бандеризм».
Польська ідеологія – реакція України
«Передусім Україні не варто обмінюватися «люб’язностями» з Польщею, а краще думати про те, як налагодити співпрацю із силами, які є більш лояльними до України, для яких ПіС є старою консервативною силою, орієнтуватися на майбутнє та працювати з молоддю. Важливо допомагати протестам за права людей, адже саме правозахисники є активними критиками ПіС», – зазначив Охотін.
Крім того, важливо налагодити військову співпрацю з польськими елітами для того, щоб просто політичні рішення не посварили Київ та Варшаву, додав експерт.
«У разі великої суперечки Україна програє багато. Передусім ми втрачаємо союзника. Крім того, Польща є союзником США, тому втрата підтримки Варшави для нас буде негативним кроком», – уточнив політтехнолог.
Він нагадав, що Польща є союзником України в питанні того, щоб не був реалізований проект Opal – газопровід в обхід України та Польщі.
«Для нас це питання національної безпеки», – підкреслив Охотін.
Рішення за президентом
«У цій ситуації є сподівання, що президенту Польщі вистачить політичної волі накласти вето та не піддаватися на провокації, звинувачення в національній зраді», – наголосив він.
За його словами, ніхто не знає, яке рішення ухвалить президент.
«Мабуть, це питання того, що наразі для президента Польщі найбільш вигідно й цікаво. Якщо тактичний успіх в очах виборців, то, враховуючи антиукраїнську істерію в польських ЗМІ, ветування не дасть йому швидкого іміджевого плюса. Інший варіант – якщо він дійсно є державником і міркує більш стратегічно», – пояснив політтехнолог.
На його думку, в такому разі президент може накласти вето на цей закон.
Польща «від моря до моря»
Річ у тім, що в Польщі прийшли до владисили, які хочуть використати демократію, але один раз, і для того, щоб прийти до влади й більше її не віддавати, їм не потрібен діалог, звернув увагу експерт.
«Такими силами рухає певною мірою національна образа. Скоріш за все, у своїх мріях, образно кажучи, вони уявляють Річ Посполиту «від моря до моря», де Україна є її частиною», – уточнив політтехнолог.
Сенат Польщі ухвалив закон про «бандеризм»: реакція соцмережУ Польщі ухвалили закон про заборону бандерівської ідеології. Що про це думають у соціальних мережах – у матеріалі Слова і Діла.
Безумовно, Україну такий варіант не влаштовує, підкреслив він.
На його переконання, небажання Польщі бачити в діалозі Україну – це нагадування для нас, що не вся Польща проти України, а лише панівна верхівка.
Польща не проти України, проти – панівна верхівка
«Україні потрібно сконцентруватися на тому, щоб на наступних виборах до влади прийшли інші сили», – зазначив Охотін.
Своєю чергою це вже питання того, як діяти, продовжив експерт.
«Окрім заяв, прямої дипломатії, є величезний комплекс, який називається «м’якою силою». Та сама РФ активно працює через свої органи, де шукає лояльну до себе молодь, надає їй грошову винагороду на конференції, заходи, розкручує в ЗМІ», – пояснив політтехнолог.
Він не виключив, що Україна могла б діяти так само.
Експерт додав, що крім цього, є системні рухи, зокрема екологічні, правозахисні, які могли б шляхом мирних протестів привернути увагу суспільства до економічних проблем Польщі.
«Відповідно, вдарити по рейтингах чинної влади. Знову ж таки, варто підтримувати ті групи, які вже виступають проти влади в Польщі. Варто розуміти, що нашим ворогом є не Польща, а ті сили, які пропіарилися на історичному конфлікті», – резюмував Петро Охотін.
Якою була реакція соцмереж на закон про «бандеризм» – у нашому матеріалі за посиланням.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»