Зараз сьома частина України завалена сміттям. Офіційні звалища займають площу, рівну Данії. На кожного українця щорічно утворюються 10 тонн відходів, і це вдвічі більше, ніж у країнах Європейського Союзу. Про це заявив міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак.
Майже половину побутового сміття можна переробити, хоча зараз у країні на вторсировину йдуть лише 4% відходів. Із 1 січня 2018 року в Україні набув чинності закон про обов'язкове сортування сміття, й кожного з нас можуть оштрафувати на 340-1360 гривень за нерозсортований пакет зі сміттям.
Але поки в Україні не почне роботу система сортування побутового сміття та підприємства, що переробляють вторсировину, найдосконаліші закони залишаться лише на папері. Аналітики «Слова і Діла» вивчили, як справляються зі сміттєвими проблемами голови ОДА.
У Львові після закриття Грибовицького полігону в 2016 році проблема з вивезенням побутових відходів була критичною. Тому не дивно, що безумовним лідером за обіцянками, пов'язаними з вивезенням і переробкою сміття, є голова Львівської ОДА Олег Синютка. Заручниками політичного протистояння між мером Львова та головою ОДА стали львів'яни, які вимагали прибрати гори сміття з міста. Коли в мегаполісі накопичилося понад 500 тисяч тонн відходів, Синютка пообіцяв очистити Львів від сміття за тиждень. І провалив обіцянку.
Зате львівське сміття почали знаходити у всіх областях України. У червні 2017 року Львівська міська рада передала ОДА повноваження на вивезення та захоронення ТПВ з міста на 2 роки. Львівська ОДА домовилася з кількома полігонами в області про тимчасове вивезення відходів, поки не буде збудований сміттєпереробний комплекс. До 2019 року була розроблена програма з вивезення та утилізації львівського сміття. Синютка пообіцяв відновити систему збору ТПВ, у тому числі сортування та вивезення вторсировини, яка значно зменшить кількість відходів на полігонах. У 2018 року Львів повинен перейти до системної переробки та утилізації ТПВ. На завершальному п'ятому етапі в 2019 році почнеться будівництво сміттєпереробного комплексу, який остаточно вирішить проблему твердих побутових відходів на території міста.
Щонайменше в трьох областях уже планують будувати сміттєпереробні заводи.
Влітку 2016 року голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив, що в Тячівському районі буде збудований сміттєпереробний завод, здатний щодня приймати по 400 тонн твердих побутових відходів, які перероблятимуться на електроенергію, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
При цьому він заявив, що складнощі зі зведенням таких комплексів пов'язані з протидією потужного парламентського лобі, яке не хоче отримувати енергію від переробки сміття. Для того, щоб завод був рентабельним і давав прибуток, потрібно запровадити тариф – 22 центи за кіловат-годину виробленої електроенергії, для чого необхідно змінювати законодавство.
У 2017 році голова Волинської ОДА Володимир Гунчик заявив, що в Ковелі місцева влада готова виділити ділянку під сучасний переробний комплекс, і є інвестори, готові його звести.
Голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський у 2017 році озвучив плани побудувати щонайменше два сміттєспалювальні заводи на півночі та півдні області, полігон побутових відходів для Нікольського та Мангушського районів, а також запустити установку з переробки люмінесцентних ламп.
Світлана Світлична також заявила про намір збудувати в Харківській області комплекс із переробки побутових відходів.
Але якщо зведення заводів – процес тривалий і часто вибивається з конкретних термінів, то проекти з розчищення сміттєвих завалів цілком здйсненні. Так, жителі Кривого Рогу можуть перевірити, як виконує свої обіцянки голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резниченко, який пообіцяв у 2018 році на місці засміченої балки Кандибіна облаштувати нову зону відпочинку.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше «Слово і Дело» писало про те, що Черкаси перетворюються на звалище.
Також ми повідомляли, що в Дніпрі британці хочуть збудувати сміттєпереробний завод.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»