У 2018 році в України не максимум виплат за зовнішнім боргом. Пік великих виплат припадає на наступні три роки. Цього року в нас 130 мільярдів гривень підуть не на погашення боргу, а лише на його обслуговування. Це кошти, які закладені до бюджету. Вони щороку суттєво зростають.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст, фінансовий експерт Андрій Блінов, оцінюючи ситуацію із зовнішніми виплатами України.
«Кошти на 2018 рік Україна має. Значною мірою це витрати не НБУ. Перші транші брав саме уряд на бюджетні кошти. Тому тягар на собі несуть держбюджет та уряд. Зрозуміло, що протягом року вони або купуватимуть валюту для цих потреб, або поповнюватимуть рахунки завдяки рефінансуванню боргу. Мінфін обов’язково за будь-яку ціну виконуватиме програму мінімум, а саме випуск єврооблігацій», – зазначив Блінов.
Ба більше, Мінфін при цьому розуміє, що на світ найближчими кварталами може чекати криза, вже є перші ознаки, додав він.
Коливання на світовому ринку
Економіст нагадав, що падіння в січні-лютому біткойна, американського індексу та інші фактори дали сигнали про те, що це або обвал ринку, або корекція.
«Виявилося, що корекція, однак усі розуміють, що співвідношення вартості акцій та прибутку корпорацій дуже маленьке. Це показує, що багато цінних паперів сьогодні на світовому ринку переоцінені», – констатував експерт.
«Є історія з біткойном, який можна вважати певною мірою бульбашкою, особливо, коли він піднімався до 20 тисяч доларів за одиницю. Історія з нафтою, яка, незважаючи на зростання пропозиції цього ресурсу, досягла 70 доларів за барель», – уточнив він.
На його думку, є багато ризиків того, що світові ринки не зможуть давати в борг, тому що під час кризи запозичити майже нічого не можна.
«У такі моменти можна позичати хіба що в таких структур, як МВФ», – наголосив фахівець.
«За цим слідує фінансова криза, банківська з усіма можливими наслідками», – продовжив експерт.
Нові борги та спекулянти
Зважаючи на вищесказане, уряд точно запозичуватиме кошти для того, щоб використати це вікно, спрогнозував економіст.
«Є сподівання, що Україна зможе запозичити кошти під менші відсотки, ніж минулого року, тому що, хоч це й було під 7,3%, але ж на 15 років. У кожному разі, уряд продовжить брати в борг», – підкреслив він.
Експерт пояснив, що уряд братиме в борг, тому що українська влада з низки причин підвищила облікову ставку до 16%.
Україна в світових рейтингах: динаміка за останній рікАналітики Слова і Діла з'ясовували, як за рік Україна змінила своє місце в світових рейтингах.
«Ідеться про те, що через це відбувається активний захід інвесторів. Це фактично спекулянти, але це ті люди, які купують з-за кордону наш борг, українські зовнішні облігації. У нас випускаються облігації внутрішньої державної позики, зараз розміщення відбуваються щотижня», – уточнив Блінов.
Цього тижня був черговий аукціон, розміщено не так багато коштів, причому в нацвалюті, продали майже 1,5 мільярда гривень облігацій, але переважно ті облігації, які купують, це папери,пов’язані з терміном 3-6 місяців, рідко – 9, звернув увагу фінансист.
«Тобто це короткострокові папери. Найбільша дохідність за 9-місячними паперами. Вони припадають на період погашення, на середину-початок осені. А саме восени в нас відбувається турбулентність на валютному ринку. Зрозуміло, що ці інвестори через інструменти страхування валюти мають можливість на різниці ставок заробляти в доларах 5-6% зараз», – пояснив він.
Експерт зазначив, що це дуже високі доходи, які можуть отримувати спекулянти, що вкладають у державний борг.
Вкладення нерезидентів в Україну: зворотній бік
«Проблема в тому, що вони активізуються перед негативними процесами, які пов’язані з тим, що якась держава-емітент намагається якомога більше брати в борг, пропонує приємну ставку, щоб брали. Ми маємо приклади 1997 та 2008 років. Тоді заходили інвестори, пачками скуповували облігації», – нагадав фінансист.
За його словами, оскільки облігації розміщують щотижня, зараз дуже швидко зростає заборгованість.
«Борг кваліфікується як внутрішній, але по суті він є зовнішнім. Переважно скуповують ці облігації іноземці. І таке масове входження інвесторів на майже порожній ринок призвело до стрімкого укріплення гривні зараз. Все нібито добре, адже зараз вони завозять валюту, але при виході з ринку будуть негативні наслідки», – додав експерт.
«Це говорить про те, що нерезиденти активно завозять кошти. Зрозуміло, що сума 12 мільярдів за нинішнім курсом є відносно невеликою, але для нашого ринку це велика сума. Тим більше протягом найближчих тижнів цей борг може зрости у валюті вже до мільярдів», – констатував фінансист.
На його думку, це завдасть додаткового удару по валюті на осінь, коли інвестори почнуть забирати кошти з ринку через несприятливі ставки, тому що це рано чи пізно буде.
«Або буде ризик того, що емітент може не заплатити, оскільки будуть завеликі борги», – уточнив Блінов.
Прогнози на майбутнє
Експерт наголосив, що судячи з вищесказаного, на 2018 рік про дефолт зарано говорити, а борги ми віддамо.
Чи стали українці жити кращеАналітики «Слова і Діла» продовжують підбивати підсумки року й цього разу вирішили розібратися, чи стали українці останнім часом жити краще.
«Є прошарок і за внутрішніми, і за зовнішніми зобов’язаннями, але 2019 і наступні роки – дуже ризикові. В нас зростають виплати за євробондами, попереду рішення арбітражу щодо транзиту газу, а нам потрібно купувати газ у РФ, висить «борг Януковича». Яким би політичним не було це запозичення в 2013 році, йогопотрібно гасити, причому відсотками та пенею. Все це кошти, які потрібно шукати уряду», – акцентував він.
Згідно з його прогнозом, уряд проведе розрахунки в 2018 році, але невідомо, чи буде в 20190му можливість розмістити нові випуски.
«Україна долатиме боргову проблему таким чином: зараз ми активно запозичуємо, готуючись потенційно до негараздів. Якщо Мінфін проспить вікно можливостей, ми ризикуємо зіткнутися із серйозною кризою, якщо не підготуємося до цих проблем», – резюмував Андрій Блінов.
Як змінилося місце України в світових рейтингах за рік – на нашій інфографіці.
Раніше аналітики порталу з’ясували, чи змінилося на краще життя українців останнім часом.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»