Втрата значної частини рейтингу зменшує шанси Петра Порошенко обратися на другий президентський термін наступного року. Проблема в тому, що нарощувати його поки що не вдається: реформи здійснюються занадто мляво, перемог дедалі менше, а скандалів – більше, до того ж над президентським рейтингом застиг дамоклів меч вирішення конфлікту на Донбасі.
У контексті цих проблем дедалі частіше постає питання не лише про можливість повторного переобрання на другий термін, але й електоральні шанси його політичної сили. У разі програшу на президентських виборах БПП навряд чи зможе отримати хороший результат на парламентських виборах восени 2019-го. А значить, не зможе стати провідним гравцем зі створення коаліції у Верховній Раді наступного скликання.
До цього додаються ще два ризики. Із падінням рейтингу Порошенка та його можливою поразкою на виборах президента бренд БПП остаточно втратить довіру не лише виборців, але й політичних партнерів, які долучилися до нинішнього президента в цю каденцію. Немає партнерів – немає впливу, фінансового й адміністративного ресурсу. Ще один ризик полягає в тому, що якщо українці оберуть нового президента, то він точно змінить виборчу систему зі змішаної на пропорційну. За списками в БПП буде ще менше шансів провести своїх нардепів до нової Ради.
Не дивно, що нині в пропрезидентській команді з’явилися прихильники проведення дострокових парламентських виборів вже в 2018 році. Так, звучить авантюрно, втім, політичні інтереси окремих еліт неодноразово перемагали правові процедури та здоровий ґлузд в Україні.
Непросте рішення
У чому можливості для пропрезидентської команди? Перш за все це проведення виборів за старим виборчим законодавством, яке дозволить БПП обрати не лише депутатів за списками, але й долучити до своєї команди й багатьох мажоритарників.
Вибори-2019: соціологи назвали лідерів президентського рейтингуЛідерами президентського рейтингу в Україні є голова ВО Батьківщина й очільниця однойменної парламентської фракції Юлія Тимошенко, а також чинний президент країни Петро Порошенко.
По-друге, поки що в президента та його соратників сконцентрований чималий адмінресурс, що дає непогані шанси на успіх у разі проведення вдалої передвиборчої кампанії. Якими методами та як саме досягатиметься такий результат – це вже інше питання. Головне, що ще до початку президентських виборів у новому парламенті в Петра Порошенка може з’явитися чимала фракція нардепів і потужна підтримка соратників. Це не лише додасть ваги на президентських виборах, але й у разі можливої поразки збереже суттєві позиції в подальшій політичній грі.
Звісно, у спокуси провести дострокові парламентські вибори в 2018 році є щонайменше кілька серйозних вад і для нинішнього президента, і для його команди. Тут варто зазначити, що на такий сценарій дуже неохоче погодяться західні партнери України. А якщо й погодяться, то дуже ретельно спостерігатимуть за проведенням виборів.
Крім того, небезпека є й у тому, що БПП може й не здобути хороших результатів на позачергових виборах. А це вже майже гарантована поразка їхнього кандидата на президентських виборах у 2019 році. Саме тому в Петра Порошенка зараз є небагато часу, щоб вирішити для себе, якою стежиною піти: чи покластися на свою політичну команду й майстерно виграти вибори, чи зробити ставку лише на себе й одразу ж готуватися до президентських виборів у 2019 році.
Технологія розпуску Ради
Складається враження, що для розпуску нинішньої Верховної Ради немає жодних передумов. Проте це може бути зовсім не так. Вочевидь, ані в самій БПП, ані серед союзників немає впевненості в електоральних шансах Петра Порошенка на наступних президентських виборах. Саме тому кожен політичний гравець уже розпочав реалізовувати власний сценарій, як і надалі залишитися у великій грі.
Коаліційна угода: чому влада бореться не з опозицією, а з власними обіцянкамиКоаліційна угода була підписана три роки тому. Що політики й досі не спромоглися виконати, аналізували експерти.
Цього не можуть не помічати на Банковій. Тому цілком імовірно, що в разі позитивного рішення щодо проведення дострокових парламентських виборів приводів розпустити парламент можна знайти вдосталь.
Згідно з Конституцією, глава держави має право достроково припинити повноваження Верховної Ради в трьох випадках: коли протягом одного місяця в парламенті не сформована коаліція депутатських фракцій відповідно до статті 83 Основного закону; якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабміну не сформований новий склад уряду; якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Звісно, є ще одна формальна причина, яку можуть використати, щоб пришвидшити процедуру розпуску парламенту. Хтось не з учасників нинішньої коаліції може публічно порушити питання про формальне існування нинішньої більшості. Адже не секрет, що після подій 2016 року, коли змінився уряд, а кілька фракцій-учасниць попередньої коаліції вийшли з її складу, досі не було юридичного підтвердження щодо необхідних 226 нардепів у складі нової більшості. Політичні експерти неодноразово вказували на ситуативність голосувань у парламенті, коли в принципових питаннях нинішнім коаліціантам допомагали голоси інших фракцій. Проте формально жодним чином саме ці народні депутати не належать до коаліційної більшості.
Вибори глави держави мали б відбутися наприкінці березня 2019 року. Оскільки, згідно з Конституцією, повноваження Верховної Ради не можуть бути припинені президентом в останні 6 місяців терміну своїх повноважень, то фінальною датою проведення дострокових виборів парламенту може бути кінець вересня цього року. Тобто, згідно з положеннями Конституції, щоб оголосити про розпуск Верховної Ради, діяти потрібно вже зараз.
Як? Скоріш за все, спусковим гачком стане питання про оголошення недовіри уряду Володимира Гройсмана. Останнім часом серед пропрезидентської команди з’явилося чимало противників занадто самостійницьких настроїв молодого прем’єр-міністра. Володимир Гройсман також набрав політичної ваги й став дедалі впевненіше дивитися на самостійне політичне плавання, опираючись на власні сили й шукаючи нових союзників.
Не виключено, що вже зовсім скоро ми станемо свідками гучних скандалів чи нещадної критики роботи глави уряду. Це буде тим тривожним сигналом для всієї нинішньої неміцної провладної конструкції, який свідчитиме про запуск сценарію дочасних перевиборів Ради.
Сценарії на 2019-й
Питання проведення позачергових парламентських виборів цього року повністю вплине на політичні реалії наступного 2019 року. Причому дочасні вибори можна розглядати як з боку можливостей, так і з боку викликів.
Кампанія-2019: нікого не шкодаПолітичний оглядач Леонід Швець про президентські вибори в Україні, які відбудуться в 2019 році.
Головний виклик полягає в тому, що пропрезидентська команда може використати будь-які наявні методи для забезпечення якнайкращого результату на дочасних парламентських виборах. У такому разі це буде пряма загроза для встановлення авторитарного режиму, де вирішальне слово матиме лише одна людина в країні. Якщо ж суспільство подібний сценарій не проковтне, наприклад, будуть виявлені фальсифікації, тоді буде цілком імовірним повторення подій 2004-2005 років. Тобто ще один Майдан.
З іншого боку, програш пропрезидентської команди на дочасних виборах може суттєво змінити й саму поведінку Петра Порошенка до президентських виборів 2019 року. Його команда може наважитися на справді суттєві зміни в політиці, щоб сподобатися виборцям і завоювати довіру для свого переобрання. Або навпаки: нинішня пропрезидентська команда робитиме все, щоб майбутньому конкуренту на посаді президента залишити якомога складнішу ситуацію.
Усі ці сценарії абсолютно можливі, хай би якими сміливими фантазіями не були. Драматизму ситуації надає те, що долити олії у вогонь можуть і зовнішні гравці, передусім Росія. Питання навіть не в дестабілізації ситуації, а в спробі здобути максимально можливу кількість лояльних нардепів у новій Раді. А з ними – поступово відновити вплив на внутрішні процеси в Україні. Якщо таких цілей вдасться досягти, то протистояння з ворогом триватиме вже на більш близькій дистанції – в провладних кабінетах на столичних Печерських пагорбах.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»