Новообраний голова КС був найкращим кандидатом з усіх можливих, які пропонувалися. Дійсно незалежний і прогресивний суддя, знаний науковець. Щоправда, поки важко знайти пояснення такому дивному позитивному призначенню.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Фундації DEJURE, член ради РПР, доктор юридичних наук, оцінюючи призначення нового голови Конституційного суду та конституційну реформу в Україні.
Станіслав Шевчук – новий голова КСУ
«Поки важко знайти пояснення, що це було, яким чином сталося так, що саме за нього проголосували, тому що до того за його кандидатуру не було достатньо голосів. Але є сподівання, що це не підкилимні домовленості, а принаймні хоч якась спроба демократизації», – зазначив фахівець.
Це якась нестандартна історія, в яку складно повірити, додав він.
«Однак, безперечно, це непогано. Це найкраща кандидатура з усіх можливих, які були. Є сподівання, що все таки з цим головою Конституційний суд запрацює краще хоча б з точки зору процедури. Хотілося б, звичайно, щоб і в плані рішень, які він ухвалює», – підкреслив Жернаков.
Дійсно, Шевчук добре проявив себе своїми окремими рішеннями, думками, уточнив він.
Криза судочинства
«У 2017 році КС були ухвалені три рішення, одне з яких було абсолютно ганебним. Зокрема, Конституційний суд визнав неконституційною й скасував заборону призначати керівниками вищих навчальних закладів тих, хто голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Це фактично було нівелюванням закону «Про люстрацію», який також перебуває на розгляді КС за поданням 47 народних депутатів із колишньої Партії регіонів», – пояснив Жернаков.
Він акцентував, що в будь-якому разі, три рішення за рік – це ганебно.
Хто з нардепів обіцяв скаржитися до Конституційного судуСлово і Діло розбиралося, хто з народних депутатів і фракцій обіцяв звернутися зі скаргою до Конституційного суду.
«Спричинилося це тим, що в Конституційному суді були два табори, які ніяк не могли домовитися ані щодо обрання голови КС, ані щодо регламенту, ані щодо рішень, які вони мали б ухвалити», – наголосив експерт.
За його словами, ухвалити рішення про «закони 16 січня» допоміг Віктор Городовенко, якого нещодавно призначили суддею Конституційного суду, що також свідчить про те, кого суддівський корпус обирає на найвищі посади в державі.
Конституційна реформа
Конституційною реформою звикли вважати процес і результат змін до Конституції в частині правосуддя, уточнив він.
«Інших змін до Конституції ВР не ухвалювала вже багато років. Частиною цього є судова реформа, яка, на жаль, котиться в прірву й зовсім не досягає мети, з якою її розпочинали. Ми бачимо, кого призначили суддями Верховного суду, як це все відбувалося. Конституційний суд є частиною цього», – констатував експерт.
На його думку, конкурсний добір суддів абсолютно знівельований тими положеннями закону «Про Конституційний суд», які з конкурсними процедурами не мають нічого спільного.
Крім того, він додав, що реформа прокуратури провалена.
«Фактично, також нічого спільного з європейською прокуратурою наша прокуратура немає», – підкреслив Жернаков.
Щодо реформи адвокатури, то це є в планах Ради з питань судової реформи, яка фактично є ширмою для АП, де розробляються всі ці законопроекти, звернув увагу спеціаліст.
«Поки невідомо, що запропонують. Великих сподівань, на жаль, немає», – зазначив експерт.
Резюмуючи, він підкреслив, що все те, що складає конституційну реформу, поки не вражає.
Нагадаємо, програма діяльності Кабміну зобов'язує Павла Петренка підготувати законодавчі проекти щодо реалізації змін до Конституції України. Досьє міністра – за посиланням.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»