Президент України Петро Порошенко завтра, 28 лютого, проведе прес-конференцію. За чотири роки президентства це буде вже шосте спілкування з журналістами в такому форматі. Відзначимо, що перша прес-конференція Порошенка відбулася 25 вересня 2014 року, а попередня – 14 травня 2017 року. «Слово і Діло» вирішило згадати, про що президент найчастіше говорить.
Про війну на Донбасі
«Ми скинули тиранію. Затвердили європейський вибір. Встояли в суворій боротьбі із зовнішнім ворогом. І в мене немає сумнівів, що мир – точно не за горами», – такою була найперша заява Порошенко про ситуацію, яка відбувалася на сході України.
У своєму виступі 29 грудня 2014 року президент уже зазначив, що Збройні сили України стали одними з найбільш боєздатних на континенті (потім Порошенко ще неодноразово це повторюватиме): «Перший удар ворога українські Збройні сили зустріли зі стрілецькою зброєю в руках на «голому» ентузіазмі кількістю 6 тисяч військовослужбовців, які були розсіяні на всьому фронті. Але вже через кілька місяців Україна створила одну з найбільш боєздатних армій на континенті».
На тій же прес-конференції президент заявив, що військового вирішення конфлікту на Донбасі не існує, лише політичне. Відзначимо, що на той момент уже кілька місяців діяли Мінські угоди, проте перемир'я в зоні проведення антитерористичної операції було зірване.
Під час виступу 14 січня 2016 року Порошенко підтвердив готовність вирішувати проблему політико-дипломатичним шляхом. «У 2016 році має відбутися відновлення українського суверенітету над окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях», – підкреслив глава держави.
Вже 3 червня президент заявив про «нульовий прогрес» у врегулюванні ситуації на Донбасі й заявив про неприпустимість проведення виборів на окупованих територіях.
Про Мінські угоди
За час конфлікту на Донбасі Мінські угоди підписувалися двічі: вперше у вересні 2014 року, вдруге – в лютому 2015 року. Перший пакет угод, зокрема, передбачав негайне припинення вогню, звільнення всіх заручників, забезпечення проведення місцевих виборів на Донбасі та моніторинг ситуації на російсько-українському кордоні. Згідно з «Мінськом-2», сторони конфлікту мали відвести важке озброєння, а всі іноземні збройні формування мали залишити Донбас.
Наприкінці грудня 2014 року Порошенко підтвердив свою прихильність Мінським угодам: «І головне – на базі мого мирного плану, Мінських домовленостей необхідно перетворити крихке перемир'я, яке сьогодні є на сході, на стійкий і тривалий мир. Повернути тимчасово окуповані території під контроль української влади. Відновити на цих територіях український суверенітет. Ще раз підкреслю: зробити це можна лише на підставі Мінського протоколу, де враховані всі необхідні умови, щоб це було зроблено».
«Жодної ревізії Мінських угод ми не допустимо», – заявив президент у січні 2016 року.
Про реформи
На своїй першій прес-конференції Порошенко презентував стратегію розвитку України до 2020 року. Презентуючи її, президент зазначив, що основною причиною зволікання з реформами є війна: «Тим більше війна – додатковий аргумент на користь невідкладних змін».
«Лише реформи здатні задовольнити революційні очікування українських громадян, активної, пасіонарної частини суспільства. Альтернатива – потужний протест. Лише реформи дадуть відповідь на вимоги потенційних міжнародних інвесторів. Альтернатива – залишитися віч-на-віч із Росією. Реформи – це не лише шлях до сталого розвитку», – сказав глава держави.
Серед пріоритетів тоді Порошенко назвав антикорупційну та податкову реформи, реформу правоохоронних органів і системи оборони, а також децентралізацію й дерегуляцію.
«Суть усіх реформ зводиться в принципі до того, щоб замість поганих, нечесних і нерівних правил гри створити хороші, чесні й справедливі», – заявив президент.
«Хотів би я увійти в українську історію як президент-реформатор? Звісно, так. Але я готовий поступитися цією почесною місією, поступитися цією амбіцією на користь колективного авторства, й реформи мають стати плодом спільних зусиль усіх гілок влади, суспільства, бізнесу», – додав він.
«У січні п'ятнадцятого року на порядку денному стояло питання вижити. У січні шістнадцятого стоїть питання, як країні стати успішною. Думаю, що кожен відчуває різницю», – таку заяву Порошенко зробив у січні 2016 року.
Про Крим
У березні 2014 року Росія анексувала півострів Крим. Виступаючи на прес-конференціях, Порошенко неодноразово підкреслював, що шлях повернення Криму, як і Донбасу, лише один – дипломатичний.
«Ми готові постачати електроенергію, але до українського Криму. Хочете – беріть, не хочете – почекаємо позиції повернення українського суверенітету в Криму», – заявив Порошенко в січні 2016 року.
Детально на темі Криму й, зокрема, кримських татар, Порошенко зупинився під час минулорічної конференції.
«Я вважаю, що це було помилкою, за 23 роки до початку російської анексії Криму українська влада не змогла забезпечити відповідний статус автономії кримських татар», – сказав президент і заявив про готовність внести зміни до Конституції, зокрема з питання кримськотатарської автономії.
Про безвізовий режим з Європейським Союзом
Про безвізовий режим з Євросоюзом на першій прес-конференції Порошенко не говорив, проте вже в грудні 2014 року заявив: «Українці, нарешті, мають їздити без віз по всій Європі».
На початку 2016 року президент заявив, що сподівається на запровадження безвізового режиму вже цього року. Однак, як ми знаємо, безвіз запрацював лише з червня минулого року.
«Але я залишаюсь оптимістом, що в 2016 році Україна отримає безвізовий режим. Жодних негативних сигналів із цього приводу не існує», – заявив Порошенко в червні 2016 року.
«Я впевнений, що йдеться про подію надзвичайно глибшого символічного значення. Це гігантський крок до Європи, до утвердження свободи людини, утвердження незалежності нашої держави», – сказав президент під час минулорічної прес-конференції.
Про міжнародне співробітництво
«Двері Євросоюзу для нас відкриті. Я в цьому абсолютно впевнений. Голос щодо відкритих дверей в Європі лунає дедалі голосніше й голосніше», – заявив Порошенко в 2014 році.
Про єдність світу з Україною Порошенко говорив і взимку: «Світ залишається цивілізованим, і той факт, що весь світ об'єднався навколо України, весь світ продемонстрував дуже тверду єдність і солідарність з Україною, свідчить про те, що в нас є дуже серйозні підстави для оптимізму».
«Вперше в наших відносинах з Європейським Союзом ми підійшли до такого моменту, коли не лише будуємо плани, але й підбиваємо підсумки тривалого етапу нашої європейської інтеграції», – сказав президент на минулорічній прес-конференції.
«Тепер хіба що божевільні можуть вважати Україну частиною так званого «русского мира». Україна, як я вже говорив, – це частина об'єднаної Європи, від Лісабона до Харкова. Ми поділяємо спільні цінності. І при цьому зберігаємо, ми, українці, свою національну ідентичність», – звучала минулого року й така заява.
Нагадаємо, «Слово і Діло» аналізувало, які обіцянки не встиг виконати президент у 2017 році.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»