Важко знайти пояснення, чому лише зараз скасували «мовний» закон. Можливо, це питання внутрішнього стану Конституційного суду.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Андрій Дуда, оцінюючи рішення суду, який визнав «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним.
«Дійсно, затягнулося скасування закону. Тим більше порушення процедури було очевидним одразу. Там був наведений цілий перелік. Ключова підстава – закон не розглянули в другому читанні. Однак у нас, на жаль, Конституційний суд не дуже продуктивно працює. Можливо, в цьому проблема», – зазначив Дуда.
Дійсно, щодо рішення є момент того, що суд не визнав сам текст закону неконституційним, а лише вказав на процедуру, проте це не можна назвати прецедентом, додав фахівець.
«Таким чином, наприклад, у нас за Януковича була скасована конституційна реформа, закон від 8 грудня 2004 року. Тоді також на підставі процедури закон був скасований», – уточнив політолог.
Що українські політики обіцяють з приводу мовного питанняУ світі відзначають Міжнародний день рідної мови. З цього приводу Слово і Діло зібрало обіцянки політиків щодо мовного питання.
За його словами, це абсолютно законно й випливає з повноважень Конституційного суду.
«Там, по-перше, дійсно було доведене неперсональне голосування. По-друге, в рядах стояли такі собі депутати-спортсмени, які не пускали й не давали виступити опозиції. По-третє, не був розглянутий законопроект у другому читанні. Це фактично основна причина», – пояснив Дуда.
Насправді, якби цей закон розглянули по суті, то його так само можна було визнавати неконституційним, підкреслив експерт.
«Там була закладена норма «або/або». Тобто заклали норми, які дозволяють порушувати статтю 10 Конституції України, замінюючи державну мову мовою національної меншини. Принцип «і/і» був підмінений на «або/або», – нагадав він.
На його думку, якщо буде ухвалений новий закон, то можуть бути закладені різні варіанти, але очевидно, що вони всі будуть у рамках Конституції.
«Закон Колесніченка-Ківалова» був однозначно орієнтований на конституювання російської мови як де-факто другої державної», – резюмував Андрій Дуда.
Закон був ухвалений у 2012 році. У 2014 році 57 депутатів звернулися до Конституційного суду щодо конституційності «мовного» закону.
Що українські політики обіцяють з приводу мовного питання – дивіться в нашому огляді.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»