Минулого року міністр соціальної політики Андрій Рева пообіцяв, що Єдиний реєстр отримувачів соціальної допомоги буде створений у 2018 році. На перший погляд, у керівництва Мінсоцполітики доволі чіткі й правильні наміри. Однак примітно, що два роки тому в Мінсоцполітики були такі самі плани. У 2016 році Рева запевняв, що в міністерстві з 2017 року діятиме нове програмне забезпечення, яке дасть можливість об'єднати всю базу даних про осіб, які потребують соціального захисту. За словами міністра, база мала бути відкритою. Однак тоді свою обіцянку міністр провалив.
«Слово і Діло» вирішило дізнатися, чому так складно проходить створення Єдиного державного реєстру соціальних виплат та що передбачає верифікація.
Заступник співголови «Стратегічної групи радників за підтримку реформ» Павло Кухта наголосив, що верифікацію можна проводити на етапі, коли нараховують, видають соціальні виплати, потрібно також ретельно перевіряти людину.
За його словами, все це зараз є, але питання в тому, наскільки ефективно це роблять. Потім другий етап – уже перевірка в процесі надання виплат безпосередньо, а далі ще має бути етап постаудиту.
Етапи верифікації
«Верифікація – це досить непростий процес, і на кожному етапі є свої виклики. На першому головне, щоб була максимально повна інформація, зібрана для ухвалення рішення щодо надання чи ненадання допомоги. Має бути також нормальний контроль», – зазначив він.
«На етапі, коли вже надаються соціальні виплати, мають бути необхідні процедури, розуміння, як має бути ухвалене рішення, якщо виходить, що хтось не має отримувати виплати, чи взагалі, наприклад, немає людини. Тобто як конкретно контролювати? За якою процедурою ухвалюється рішення? Як визначити, хто винен? Чи є якась кримінальна відповідальність за це, чи ні?», – пояснив Кухта.
На його переконання, система має нормально працювати, а для цього працівники мають бути зацікавлені максимально виявляти порушення та проблеми.
Етап постаудиту, за словами фахівця, передусім стосується питань аналізу.
«Тобто потрібно з'ясувати, наскільки ефективно працює система соціальної допомоги», – уточнив він.
За його словами, в Мінфіні готують рамковий проект, який задасть певні правила, пропише їх.
Тоді, виходячи з цих правил, верифікація буде чіткіше законодавчо врегульована, продовжив експерт.
«Проблемний» реєстр
«Паралельно з усіма вищеназваними процесами верифікація – це ще питання єдиного соціального реєстру. В Мінсоцполітики процес іде, але проблема в тому, що вже понад 10 років цей процес триває», – додав Кухта.
Він підкреслив, що вже 10 років у нас намагаються побудувати реєстр, але чомусь для влади це завжди було проблемою.
«Причина в тому, що є питання з донорським фінансуванням. Підходи були різні, але завжди цей проект ішов дуже важко. Але колись таки він має бути реалізований, щоб система запрацювала. Принаймні в більш-менш нормальному стані його можуть створити», – акцентував експерт.
Окрема проблема – доступ органів державної влади до реєстрів та загалом до системи реєстрів інформації в Україні, наголосив він.
«Вони змішані, різні, часто зарегульовані. Правила захисту персональних даних застарілі, технічно не дуже вдалі. Все це технічно ускладнює нормальний доступ держави до різних даних, які є, й ускладнює верифікацію та перевірки», – резюмував Павло Кухта.
Як відомо, програма діяльності Кабміну зобов'язує Андрія Реву створити ефективну систему призначення та надання пільг.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»