Минув тиждень відтоді, як голова СБУ Василь Грицак розповів світові про зупинену жахливу змову проти України. Все керівництво країни, включаючи депутатський корпус, мало полягти під вогнем мінометів і кулеметів, владу захопили б колишні офіцери ВПС – старший лейтенант Гарбузюк (Рубан) та капітан Савченко, а потім передали б її чи то донецькому Захарченку, то чи Медведчуку. Але наші спецслужби не дрімали й давно вже відстежували змовників та їхні зв'язки. Ворог не пройшов!
Ну, як не пройшов... Головна змовниця на волі й купається в променях загальної уваги, її рвуть на частини телеканали й жадають коментарів інші медіа. Так, говорить вона на всю країну, хто ж в Україні не бажає болісної смерті всій цій правлячій шантрапі? Коли в ефірах представники шантрапи намагаються їй заперечувати, чомусь – оце дивно, так? – у Надії Вікторівни, з відомих причин позбавленої можливості тиснути інтелектом і чарівністю, виходить переконливіше. І говоритиме вона часто й багато: справа ж лише починається, а для Савченко немає більшого щастя, ніж бути в центрі суспільної уваги. Вона заради цього й Батьківщину продасть. Залишається, до речі, питанням, наскільки цей вислів образний.
Якщо й мала місце якась операція ФСБ, то ось же вона, в дії. Купол Верховної Ради мінометами не обвалили, зате забезпечили божевільну інформаційну розкрутку призабутої Наді, віднедавна улюбленої героїні російських ЗМІ, в образі народної месниці. Причому в розкручуванні беруть участь СБУ, Генпрокуратура та інші відповідальні за національну безпеку та правопорядок органи. Здавалося б, за той час, поки велася оперативна розробка Савченко та Рубана, була можливість сто разів продумати способи, як нейтралізувати негативний ефект, як упакувати звинувачення й організувати процедуру публічного викриття таким чином, щоб і зловмисники були покарані, і їхній реальний, не дутий масштаб був суспільству очевидним. Але за минулий тиждень Україна, яку спробували всерйоз налякати, так і не почула переконливих деталей змови й не побачила мережі небезпечних змовників, здатних ризикнути власним життям і наробити серйозних бід у Києві. Зате багато разів побачила й почула Савченко.
Поки компетентні органи мужньо відмовчуються, доводиться самостійно складати картинку, й вона виходить наступна. Надя, чиї амбіції обернено пропорційні IQ, напевно неодноразово й перебуваючи в різних ступенях алкогольного сп'яніння, говорила різне й різним людям. Серед тих також знайшлися особи їй до пари, які підтримали розмову, й можливо, що справа вийшла зі стадії застільних бесід у стадію планування та організації, в тому вигляді, як ці люди уявляють планування та організацію. Якщо або, точніше, коли про ці плани стало відомо ФСБ, хоча, можливо, вони росіянами й були інспіровані, ті із задоволенням їх підтримали. Тому що а) будь-яка колотнеча в Києві їм на руку; б) не вийде колотнеча зі стріляниною, вийде інформаційна колотнеча з Надею. По-любому профіт. Якісь серйозні підпільно-диверсійні кадри навряд чи стали підключати, розуміючи, що і Савченко, і Рубан під постійним ковпаком у нашої контррозвідки. Колотнечі «а» наші запобігли, колотнечу «б» героїчно й усіма силами втілюють у життя.
Можливо, все було якось інакше, не виключені як жорсткий, так і смішний варіанти, де, в першому випадку більше зброї й конкретики, а в другому – більше алкоголю та фантазій, причому як Наді, так і українських спецслужб. Вже те, що простір для домислів досі залишається непристойно широким, є величезним недопрацюванням тих, кому за родом обов'язків небезпечно недопрацьовувати. Ще гірше, якщо вони недпрацювання не бачать і просто інакше не вміють.
Ця обставина турбує набагато більше, ніж Надя, Рубан і навіть Медведчук, який іде десь на тлі. Дуже хочеться, щоб країна була захищена крутими, найкращими професіоналами, які б, як насіння, лузали завдання, які підкидають вороги та їхні вільні або мимовільні тутешні помічники. Коли ж рівень передбачуваних майстрів протидії загрозам національній безпеці наближається до рівня народного депутата Надії Савченко, не хочеться навіть думати, в що це обходиться Україні, яка воює.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»