Четвертий рік поспіль на початку березня Рада Європейського Союзу продовжує санкції проти колишнього президента України Віктора Януковича та екс-чиновників, підозрюваних у розкраданні бюджетних коштів. Цього разу санкції продовжені на рік для 13 осіб. Нагадаємо, що 5 березня 2014 року ЄС застосував санкції проти Януковича та 16 українських колишніх високопосадовців. На сьогодні з 8 осіб санкції зняті. Ми вирішили з'ясувати, кого та з яких причин прибрали з «чорного списку».
Спочатку до списку санкцій ЄС разом із Януковичем потрапили й обидва його сини (в 2016 році молодший Віктор Янукович загинув і був виключений із цього переліку), а також екс-прем'єр-міністр Микола Азаров і його син Олександр, екс-голова МВС Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, екс-міністр юстиції Олена Лукаш, нардеп Сергій Клюєв, колишній заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк, колишній перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов, екс-міністр доходів і зборів Олександр Клименко, екс-міністр енергетики Едуард Ставицький, екс-міністр освіти Дмитро Табачик, екс-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, олігарх Сергій Курченко.
Чому з деяких чиновників часів Януковича вже знімають санкції?Посли країн ЄС повідомили, що виключили зі списку санкцій Лукаш і Клюєва. Чому з деяких чиновників екс-режиму знімають санкції, розповіли експерти.
Санкції поширюються на українських чиновників, підозрюваних у незаконному привласненні українських державних коштів або зловживанні службовим становищем, що завдало шкоди українським державним фондам. Адресні санкції забороняють особам із «чорного списку» в'їзд до країн ЄС і заморожують їхні рахунки в європейських банках.
Через рік після накладення санкцій, у березні 2015 року, трьох соратників Януковича вивели зі списку – екс-голову СБУ Якименка, колишнього заступника глави Адміністрації президента Портнова, а також колишнього радника президента Калініна. Українські правоохоронці не змогли надати ЄС доказів їхньої провини.
У березні 2016 року санкції зняли з колишнього міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової. Нагадаємо, в 2014 році її оголосили в розшук. Екс-міністра підозрювали в розтраті 63,5 млн грн при закупівлі в 2011-2013 роках імунобіологічних препаратів, ліків, медвиробів та обладнання за істотно завищеними цінами, а також у розтраті 279 млн грн, які були використані в першій половині 2013 року на закупівлю інсулінів.
У Генпрокуратурі України погодилися зі зняттям санкцій із Богатирьової.
«Щодо пані Богатирьової, то є кримінальне провадження за статтею 191 КК «Розкрадання майна і грошових коштів». Йдеться про 6,5 мільйонів гривень, які були перераховані Міністерством охорони здоров'я, коли Богатирьова його очолювала в 2012 році, на рахунки приватної компанії. У жовтні 2014 року, під час розслідування справи, цими підприємствами в добровільному порядку повернуті ці кошти на рахунки МОЗ», – повідомив прокурор Генеральної прокуратури України Владислав Куценко.
За його словами, фактичний економічний збиток від дій Богатирьової відсутній, отже, й санкції ЄС скасували правомірно.
Інтерпол також відмовився оголосити в розшук Богатирьову.
ЄС виключив Іванющенка з «чорного списку» та зняв санкціїРада Європи підтвердила виключення з списку санкцій ЄС колишнього нардепа та соратника Віктора Януковича Юрія Іванющенка, відомого ще як Юра Єнакієвський.
«Інтерпол не втручається в питання політичного, військового, релігійного, расового характеру. Там проаналізували цю справу, вбачаючи щодо конкретної особи політичний контекст, тому на основі цього висновку, відповідно до свого статуту, Інтерпол не може втручатися», – пояснив заступник начальника українського бюро Інтерполу Євген Паніотов.
Ще за рік, 3 березня 2017 року, Рада продовжила до 6 березня 2018 року рішення про заморожування рахунків 15 колишніх українських чиновників, наближених до Януковича, крім колишнього нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка. Він підозрювався в привласненні, розтраті майна в особливо великих розмірах. Оскільки органи прокуратури не змогли вчасно завершити слідство щодо Іванющенка, його адвокати через суд домоглися закриття всіх кримінальних проваджень.
Однак сам Янукович і його старший син Олександр у жовтні 2017 року програли в суді Європейського Союзу в Люксембурзі апеляцію щодо накладених на них санкцій. Суд визнав, що позивачі не надали жодних доказів, які могли б поставити під сумнів обґрунтованість звинувачень, висунутих проти них в Україні.
Тим часом Генпрокуратура направила документи для продовження санкцій щодо 14 українських екс-чиновників. У Раді ЄС щороку оцінюють інформацію про прогрес слідства й ухвалюють рішення про продовження або зняття санкцій.
Лукаш не винна. ГПУ не знайшла достатньо доказівТроє заступників генпрокурора відмовилися підписувати обвинувальний акт проти екс-міністра юстиції Лукаш через нестачу доказів
У березні 2018 року європейцям не вистачило доказів для продовження санкцій щодо екс-міністра юстиції Лукаш і нардепа Клюєва. Колишню чиновницю підозрювали в заволодінні державними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем. Наприкінці грудня 2016 року голова Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що розслідування в справі Лукаш перебуває на завершальному етапі.
«На жаль, діяльність департаменту Горбатюка не призвела до того, щоб знайшлися докази її (Лукаш – ред.) провини», – зазначив генпрокурор Юрій Луценко.
Він підкреслив, що вже троє заступників генпрокурора відмовилися підписувати обвинувальний акт через нестачу доказів.
Генпрокурор також зазначив, що санкції ЄС жодним чином не позначалися на екс-міністрі юстиції, оскільки її майно не було заарештоване.
Наприкінці лютого 2018 року Лукаш і народний депутат Сергій Клюєв були виключені зі списку санкцій рішенням послів ЄС.
Детальніше – на інфоргафіці.
Чому з деяких чиновників часів Януковича вже знімають санкції, читайте за посиланням.
Також ми писали, що Порошенко задоволений новими санкціями США проти Росії.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»