Комітет Верховної Ради з питань регламенту дав згоду на зняття депутатської недоторканності, затримання та арешт народного депутата Надії Савченко.
Відповідне подання вніс до парламенту генпрокурор Юрій Луценко. Надію Савченко звинувачують у підготовці до скоєння низки тяжких злочинів проти національної безпеки.
За останні чотири місяці це вже друга спроба Юрія Луценка розкрити масштабну антидержавну змову. Однак розслідування першої справи, головним фігурантом якої був Міхеіл Саакашвілі, поки завершилося нічим. Яка ж доля чекає на справу Савченко?
Лідери «повстань»
За даними ГПУ, нардеп вступила в злочинну змову з метою захоплення влади, повалення чинного конституційного ладу, замаху на життя перших осіб держави, здійснення терактів в урядовому кварталі Києва та інших тяжких злочинів.
Нагадаємо, звинувачення Надії Савченко були висунуті в зв'язку зі справою парламентера з питань звільнення полонених Володимира Рубана, якого затримали 8 березня на лінії розмежування в Донецькій області з арсеналом зброї.
За версією СБУ, Рубан збирався здійснити серію терактів в урядовому кварталі в Києві з метою повалення чинної влади, а також готував замах на перших осіб держави, включаючи президента Петра Порошенка.
Як зазначається в поданні генпрокурора, оприлюдненому народним депутатом Антоном Геращенком, Надія Савченко вступила в змову з Володимиром Рубаном та низкою інших осіб, в тому числі учасниками терористичної організації «ДНР». Метою змови було здійснити «насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади». «Досягти зазначених злочинних результатів співучасники вирішили шляхом вчинення терористичного акту і замаху на життя державних і громадських діячів», – ідеться в поданні.
Відзначимо, що за останні чотири місяці генпрокурор Юрій Луценко вже вдруге заявляє про розкриття масштабних антидержавних змов. Як відомо, 5 грудня минулого року, Юрій Луценко заявив, що акції протесту за участю екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі фінансувалися за рахунок «членів злочинного угруповання Януковича, в першу чергу Сергія Курченка». «Метою (акцій) було захоплення державної влади в Україні», – підкреслив Луценко.
Також, за словами Луценка, Саакашвілі мав допомогти членам злочинного угруповання Януковича-Курченка «відновити контроль над активами» й сприяти закриттю проти них кримінальних справ. На підтвердження цих слів були пред'явлені так звані «плівки Курченка». На них були записані голоси, ймовірно, самого Міхеіла Саакашвілі, Сергія Курченка, а також їхніх довірених осіб. Ці люди обговорюють сценарії проведення протестів, суми фінансування, а також гарантії, які Саакашвілі міг би надати Сергію Курченку в разі свого приходу до влади.
Через два місяці Луценко ще раз підкреслив, що людина, наближена до Саакашвілі, а також сам лідер «Руху нових сил» вступили в контакт із Курченком, щоб отримати фінансову допомогу для акцій протесту.
«Слідство не підозрює, а знає, що з офісу Курченка було передано понад 200 тисяч доларів для фінансування акцій протесту, й обговорювалося можливе захоплення приміщення українського парламенту. Ці гроші отримали під нашим контролем люди з найближчого оточення Саакашвілі. Це зафіксований факт», – заявив журналістам Луценко наприкінці січня 2018 року.
Однак 12 лютого грузинського політика затримали й вислали з країни, 3 березня було знесене наметове містечко, розгорнуте прихильниками Саакашвілі біля будівлі Верховної Ради, а 12 березня від адвоката Міхеіла Саакашвілі Руслана Чорнолуцького стало відомо, що Генпрокуратура взагалі призупинила кримінальне провадження щодо Саакашвілі. Відповідне рішення ухвалили 6 березня.
Головне питання, яке виникає в зв'язку зі справою Саакашвілі: а чи був хлопчик? Адже якщо грузинський політик дійсно підозрювався в підготовці до держперевороту, то його в жодному разі не можна було випускати з країни. А так шахова партія із Саакашвілі більше нагадала ситуацію, коли один із гравців, не бачачи адекватного продовження, просто змахнув всі фігури з дошки...
Питання і нестиковки
Історія з Рубаном та Савченко виникла буквально через кілька днів після розгрому наметового містечка біля парламенту. І до неї також виникають запитання. Згідно з подробицями справи, викладеними в матеріалах СБУ та ГПУ, Рубан двічі перевозив зброю через лінію розмежування. Перша партія, яка приїхала в листопаді, «осіла» на території військової частини ДУР Міноборони в Хмельницькому. Виходить, що дійовими особами є в тому числі й бійці елітного спецпідрозділу. Чому ж тоді військові взагалі не фігурують у цій справі?
Також у поданні генпрокурора наголошується, що за сценарієм «повстання», змовники мали дочекатися моменту, коли до будівлі парламенту прибудуть президент, прем'єр-міністр, члени уряду; обстріляти урядовий квартал із мінометів, гранатометів і стрілецької зброї, вбити перших осіб держави, не пощадивши й працівників правоохоронних органів, які спробували б стати цьому на заваді. Потім, згідно з фабулою ГПУ, терористи мали захопити вночі будівлю Верховної Ради й одночасно напасти на будинки Петра Порошенка, Олександра Турчинова, Арсена Авакова та інших політиків з метою їх вбивства.
Така послідовність дій не має сенсу хоча б тому, що цих людей планували вбити ще на першому етапі. Після цього змовники нібито мали, власне, й почати процес захоплення влади. Щонайменше спробувати встановити контроль над силовими структурами, а не втрачати час на захоплення розгромленої Ради або напад на житло вже ліквідованих президента й членів уряду.
При цьому з тексту підозри, оголошеного Володимиру Рубану співробітниками СБУ, стає зрозуміло, що змовники збиралися «захопити й утримати» будівлю Ради. Таким чином планувалося створити умови для перекидання до Києва сил АТО, задіяних на сході, й оголити фронт, щоб дозволити РФ почати широкомасштабний наступ і ввести на територію України війська під виглядом «миротворчих сил».
Але для здійснення таких масштабних дій потрібно багато підготовлених людей, а за даними ГПУ та СБУ, у Рубана й Савченко було лише кілька спільників. І це знову повертає нас до питання про те, яку роль в цьому сценарії грали спецпризначенці ДРУ.
Велика кількість нестиковок і та швидкість, з якою справа Рубана й Савченко з'явилася відразу після провалу з «плівками Курченка», дозволяють зробити висновок про два варіанти розвитку подій, кожен з яких по-своєму неприємний.
Перший. Ніхто не планує скидати владу Порошенка. І всі гучні викриття, пов'язані з Міхеілом Саакашвілі та Надією Савченко, – це лише інформприводи, покликані відвернути увагу людей від реальних проблем злочинності та корупції. У цьому випадку справа Савченко швидко зміниться якоюсь новою фантастичною історією.
Другий. Небезпека повалення влади є. Ба більше, вона дійсно може пройти за найкривавішим сценарієм. Силовики це розуміють, але розкрити змову поки не в змозі. Залишається лише «бити по площах» в надії накрити хоч якісь кінці. Цією невизначеністю й можна пояснити всі нестиковки й дивний набір підозрюваних. Але тоді вибух може статися в будь-який момент і ступінь нашої готовності до такого варіанту розвитку подій залишається під питанням.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»