Останні рейтинги, які були оприлюднені однією з провідних соціологічних компаній, свідчать у першу чергу не про успіх тієї чи іншої опозиційної політичної партії та значне падіння підтримки провладного блоку. Ці дані свідчать насамперед про глибоку кризу довіри громадян до політиків та загалом політичних сил.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор соціологічних наук, керівник дослідницького центру SPHERA Олександр Шульга, оцінюючи соцопитування КМІС щодо електоральної підтримки громадян на майбутніх виборах.
Соціолог звернув увагу, що близько 60% виборців відповіли, що не визначилися, ба більше, не пішли б на вибори чи зіпсували би бюлетень.
Соцопитування КМІС і виконання обіцянок. Хто з лідерів електоральних рейтингів більш відповідальнийМи вирішили порівняти, чи збігається рівень підтримки політиків українцями з рівнем їхньої відповідальності.
На його переконання, це пряме свідчення кризи довіри суспільства.
«Ця криза довіри легко простежується в, здавалося б, усіх умовах, які склалися за останні кілька років для масових антивладних протестів – незадовільна економічна ситуація, повільний рух обіцяних реформ, корупційні скандали у владній верхівці й водночас відсутність цих самих масових акцій», – зазначив Шульга.
«Ті ж акції, що відбувалися в тому числі під ВР, підтверджують відсутність довіри не лише до владної команди, а й до найбільш радикально налаштованої опозиції», – додав він.
Соціолог наголосив, що вони проходили за участю та за підтримки не пасивної більшості, а активної, однак усе ж меншості.
На його думку, те, що більшість громадян, які так чи інакше не визначилися зі своїми електоральними вподобаннями, є також цінним політтехнологічним ресурсом, як би цинічно це не звучало.
«Через це протягом 2018 року ми побачимо радше боротьбу компроматів, а не боротьбу програм і гасел. Відтак, виборці і на чергових президентських, і парламентських виборах будуть поставлені в рамки вибору «голосувати проти, а не за», а значить, ми навряд чи побачимо якісне оновлення парламенту чи вищої державної посади», – акцентував Шульга.
На переконання соціолога, така велика кількість тих, хто не визначився або не хоче визначатися зі своїм вибором, свідчить не лише про кризу довіри, а й загалом про сприйняття громадянами вітчизняної політики як дуже брудної сфери.
«Тобто є сприйняття нинішнього естеблішменту – нового-старого й навпаки – як уособлення какократії», – пояснив він.
Експерт підкреслив, що все це має й свій практичний і дуже деструктивний результат.
«Виборці відсторонюються від обрання між політиками та партіями, вважаючи їх за визначенням однаковими. З іншого боку, політики, майже щотижня нагадуючи нам про торжество какократії в Україні, отримують меншу кількість громадян, готових піти на вибори, а відтак, меншу кількість електорату, з яким потрібно працювати»», – резюмував Олександр Шульга.
Згідно з результатами соцопитування, якби вибори відбулися в лютому цього року, в лідери вийшла б Юлія Тимошенко. Її ім'я назвали 24,6% опитаних. Другим у рейтингу симпатій значиться Олег Ляшко (15,5%). Трійку лідерів замикає Анатолій Гриценко (12,5%). Чинний президент України Петро Порошенко посів четверте місце з 9,8% голосів.
Детальніше про те, хто з лідерів електоральних рейтингів більш відповідальний, – у нашому огляді.
Про реакцію соцмереж на президентський рейтинг КМІС читайте за посиланням.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»