«Нацдружини» не можуть надавати послуги охорони. Є закон про охоронну діяльність, є чітко передбачені юридичні форми, де реєструються приватні охоронні фірми й відповідно до яких їм надаються певні повноваження.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів фахівець Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін, оцінюючи ситуацію довкола телеканалу ZIK, який взяли під охорону «Нацдружини» на прохання самого керівництва каналу.
«У «Нацдружин» є складнощі з реєстрацією, але загалом закон про участь громадян в охороні громадського порядку від 2000 року їм у цьому випадку не надає жодних повноважень. Цей закон дає можливість перевіряти документи, застосовувати певні спецзасоби, навіть затримувати для передання поліції за адміністративне правопорушення лише під час спільного патрулювання з поліцією вулиць», – констатував Крапивін.
«Суть спільного патрулювання в тому, що видається наказ керівника місцевого територіального органу поліції, що, напркилад, у певні дні в зазначений час на певній площі здійснюватиметься патрулювання певної організації з патрульною поліцією або Нацгвардією», – зазначив експерт.
«Національні дружини» в законі: чи мають право активісти застосовувати зброю?На думку юриста, Національні дружини мають такі самі повноваження, як Товариство захисту метеликів чи будь-які інші громадські організації.
Якщо такого наказу немає, то спільного патрулювання бути не може, підкреслив він.
Тому, коли просто з власної волі група «Нацдружин» прийшла й вирішила охороняти якесь приміщення, то максимум, що вони можуть зробити, – те ж саме, що могли б робити фізичні особи, прості громадяни, акцентував експерт.
«Тобто, якщо це адміністративне правопорушення, то його можуть, звичайно, припинити, але жодні дії, наприклад, затримання, не дозволені. Можуть хіба що викликати поліцію. Якщо це злочин, то можна, як і будь-якому громадянину, просто затримати таку особу до прибуття Нацполіції, не більше», – додав експерт.
Він уточнив, що є стаття 207 КПК, яка дозволяє здійснити так зване громадське затримання одразу після злочину.
«Але знову ж таки, така особа просто затримується, а далі викликається поліція. Тому суто в юридичному полі в «Нацдружин» не більше повноважень, аніж у фізичних осіб», – наголосив Крапивін.
На його думку, «Нацдружини» радше використовують як певний демонстративний механізм захисту, щоб показати, що є воєнізовані молоді люди, згуртовані, які можуть застосувати силу, мають певну ієрархію.
«Все те, для чого використовувалися так звані «тітушки». Ймовірно, мотивація така, але це вже питання до тих, хто ініціював історію з такою охороною. Юридично охороною це назвати не можна, та й повноважень для цього немає», – пояснив фахівець.
За його словами, хіба що в разі наказу на спільне патрулювання їм дозволено видати спецзасоби, засоби захисту, газові балончики.
Наразі можна сказати, що поки представники «Нацдружин», грубо кажучи, з кишень не почнуть витягати зброю, вони нічого не порушують, додав він.
«Поки не почали бити людей чи затримувати – порушень немає. Якщо група людей хоче стояти біля будівлі телеканалу, патрулювати, й при цьому вони не втручаються в права громадян, то жодних порушень немає», – резюмував Євген Крапивін.
Детальніше про те, як відреагували соцмережі на марш активістів «Національних дружин», – за посиланням.
Також журналісти порталу з’ясували, чи мають право активісти застосовувати зброю.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»