У середу, 11 квітня, стало відомо, що літаки ВКС РФ у Сирії отримали протикорабельні ракети, здатні вражати американські кораблі. Це може означати, що Кремль готується до прямого зіткнення із силами США на Близькому Сході. Такий сценарій підводить нас до можливості виходу конфлікту між США та Росією на глобальний рівень. Наскільки ймовірна при цьому Третя світова війна, і якою вона буде?
Вранці 11 квітня ЗМІ повідомили про те, що в Сирії були помічені російські винищувачі-бомбардувальники Су-34, озброєні протикорабельними ракетами (ПКР) Х-35У. Якщо вірити цим повідомленням, то в розпорядженні російського угруповання в Сирії тепер з'явилися засоби, за допомогою яких можна боротися з американськими есмінцями – носіями крилатих ракет.
Трамп погрожує завдати ракетного удару по Сирії: що пишуть у соцмережахСША можуть завдати ракетного удару по Сирії у відповідь на хімічну атаку. Вчора Трамп пригрозив цим Росії.
Це означає, що Кремль готовий підвищити ставки. Втім, навіть наявність ПКР не дозволяє росіянам домогтися переваги в прямому зіткненні з американцями на сирійському театрі військових дій. Річ у тім, що ПКР Х-35У дозволяє вражати надводні цілі на відстані до 260 км. Водночас американські есмінці можуть бути оснащені зенітними ракетами SM-3, які діють у радіусі до 700 км. Виходить, що Су-34 потрапляють у зону дії американської ППО задовго до виходу на рубіж пуску протикорабельних ракет.
Однак якщо російським військовим вдасться потопити хоча б один американський корабель, то США можуть постати перед необхідністю ліквідувати все російське авіаугруповання в Сирії. Саме воно може змусити Росію поквитатися за розгром, а отже, теоретично спровокувати ядерний конфлікт або війну між двома державами. Якою вона буде?
Основою російських ядерних сил є наземні шахтні пускові установки. При цьому за кількістю носіїв та ядерних зарядів між державами зберігається паритет. Так, станом на 2016 рік США мають 741 розгорнуту платформу для пуску з 1481 ядерною боєголовкою, а Росія має 521 засіб-носій із 1735 ядерних боєзарядів.
При цьому міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) у США досить старі. Це МБР «Мінітмен III», яка стоїть на бойовому чергуванні з 1970 року. Інших МБР у розпорядженні американців немає. Раніше «Мінітмен III» оснащувався бойовою частиною з трьох боєголовок, що розділяється, потужністю від 170 до 300 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Однак приблизно в середині «нульових» США вирішили продемонструвати своє прагнення до розрядки й ухвалила рішення переоснастити ракети одним бойовим блоком потужністю від 300 до 475 кілотонн.
Глобальний ядерний конфлікт між США та Росією загрожує повним знищенням людської цивілізації. В ньому не буде ані переможців, ані переможених. Саме тому такий сценарій важко вважати реальним, не кажучи вже про те, що велика війна невигідна самій Росії. Адже більшість активів російського бізнесу зосереджені саме в США. Загалом у закордонних фондах та офшорах російські олігархи зосередили від 1 до 2 трильйонів доларів. Хто такий Башар Асад, щоб заради нього підпалювати світ, жертвуючи своїм бізнесом і своїм благополуччям?
Локальний ядерний конфлікт трохи більш імовірний. У відповідь на загибель свого авіаугруповання Росія могла б спробувати знищити тактичною ядерною зброєю об'єкти США в Іраку та на сході Сирії. Однак і такий сценарій загрожує «скочуванням» у глобальний апокаліпсис. Прийшовши в жах від отриманих результатів, сторони після обміну ударами напевно сядуть за стіл переговорів. Адже навіть заряд потужністю в 300 кілотонн у більш ніж 15 разів могутніший за той, що був підірваний у 1945 році в Хіросімі, а наслідки атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі були воістину руйнівними.
Звір Асад: як Росія потрапила в сирійську пасткуУ Російської Федерації немає можливості протистояти військовим можливостям західної коаліції в Сирії.
Саме тому ядерний сценарій Третьої світової війни в нинішній ситуації здається фантастичним. А ось продовження конфлікту в «неядерному» форматі цілком можливе. Розгортатиметься він там, де перетинаються інтереси ворогуючих сторін – Росії та США.
Якщо розглядати як театр воєнних дій Сирію, то потрібно врахувати важливу обставину. Розгром російського авіакрила в Сирії означатиме й розгром режиму президента Сирії Башара Асада, якого росіяни наразі підтримують. Замість нього, з великою часткою ймовірності, до влади в Дамаску прийде сирійська опозиція, яка не має добрих почуттів до Москви за бомбардування та підтримку колишнього режиму. Це означає, що офіційного запрошення до Сирії Путін більше не дочекається. Тому для продовження війни на Близькому Сході Кремлю потрібно буде сформулювати мету та засоби для її досягнення.
З обома позиціями можуть виникнути складнощі, тому що вигнання Асада означає й вигнання Путіна. Тому зі своїми інтересами в Сирії Кремлю, скоріш за все, доведеться розпрощатися, змирившись із політичною поразкою. Тим більше, що й технологічна перевага армії США в звичайних озброєннях величезна. Це показали події 7-8 лютого поблизу міста Дейр-ез-Зор, коли американці без втрат для себе вщент розбили колону з російських найманців. Та й гіпотетичний розгром російського авіаугруповання стане ще одним яскравим доказом цієї тези.
Другою гарячою точкою, де стикаються інтереси Росії та США, поки є Донбас. І тут поки ще нічого не вирішено.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»