Президент Петро Порошенко сьогодні запропонував вивести Україну зі статутних органів Співдружності Незалежних Держав (СНД).
«З огляду на те, що Україна ніколи не була й не є зараз членом СНД, і відмову цієї структури засудити російську агресію, просив би, щоб ми спільно з урядом підготували пропозиції щодо офіційного припинення нашої участі в статутних органах СНД», – сказав президент.
Крім того, Порошенко ініціює призупинення парламентом дії окремих положень договору про дружбу з Росією. Зокрема, статті про стратегічне партнерство між Україною та РФ.
«Слово і Діло» розбиралось, як на це відреагували в соціальних мережах.
«Договором про дружбу між Україною та РФ не передбачене право сторін вийти за власним бажанням з окремих статей цього договору. Заява\рішення України про односторонній вихід з якихось окремих статей договору про дружбу з РФ дозволить Росії скористатися положеннями міжнародного права про цілісність договорів, заявити, що вихід України з окремих статей є невиконанням договору, й розірвати його в односторонньому порядку. Так у чому сенс? Чому не вийти з нього самим на тій підставі, що Росія порушила статтю про повагу територіальної цілісності та принцип непорушності кордонів? І яка цінність для України відповідних статей (Порошенко говорить, що саме через наявність статті про повагу до територіальної цілісності України не розриває договір), якщо Росія наплювала на них?», – вважає Богдан Яременко.
«Ми, нарешті, офіційно (де-юре), припиняємо бути пов'язані з РФ у секторі безпеки, а де-факто це було зроблено в 2014 році. Ми маємо й надалі на всіх рівнях розривати всі відносини з країною-агресором. Сподіваюся, розірвуть і дипвідносини», – написав волонтер Семен Кабакаєв.
«Деякі люди наївно запитують, чому із СНД не можна було виходити 4 роки тому. Вони не розуміють, що 4 роки тому до виборів було 5 років, а не менше ніж рік», – написав політичний експерт Петро Олещук.
«Цей вихід був необхідним ще чотири роки тому, але в нас головнокомандувач не Де Голль, не Рузвельт і навіть не Туджман. Тому маємо, що маємо, але радіємо. Тому момент усе ж історичний», – написав волонтер Назар Приходько.
«Зрозуміло, що такий крок – денонсація окремих положень, у першу чергу політичних (а не всього договору) – потребує від Росії швидкої реакції. Вона може бути наступною. А) Дзеркальна денонсація тих положень, які відмовляється визнавати Україна (на кшталт визнання стратегічного партнерства між країнами або положення про тісну співпрацю «з метою зміцнення міжнародного миру й безпеки». Б) Денонсація зі свого боку окремих положень, які вигідні Росії, наприклад, статті 2 договору, де прописано, що сторони «поважають територіальну цілісність одна одної й підтверджують непорушність наявних між ними кордонів». В) Денонсація повного тексту договору. Г) Денонсація інших двосторонніх договорів, що існують між Україною та Росією. Скоріш за все, Росія обере варіант А)», – написав Віктор Шлінчак.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України розірвав програму економічного співробітництва з Росією на 2011-2020 роки.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»