Чотири роки тому в Україні оголосили про початок антитерористичної операції на Донбасі, яку наприкінці квітня обіцяли перейменувати на операцію Об'єднаних сил. До чергової річниці АТО ми вирішили подивитись, як влада виконує свої обіцянки перед військовослужбовцями, їхніми сім'ями та народом України. «Слово і Діло» зафіксувало 529 обіцянок президента України, прем'єра та міністрів, народних депутатів і голів обладміністрацій. Ці обіцянки належать не лише до сфери військово-технічного та фінансового забезпечення солдатів, але й до соціальних питань, що стосуються сімей загиблих, ветеранів АТО, а також переселенців.
Уперше термін АТО застосували 13 квітня 2014 року. Наступного дня виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов підписав указ «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України». Тоді вважалося, що АТО триватиме кілька місяців.
Навіщо потрібно змінювати формат АТО на операцію об’єднаних сил?Керівництво країни вирішило змінити АТО на операцію об’єднаних сил на Донбасі. Що це дасть, міркували експерти.
Але кандидат у президенти України Петро Порошенко пообіцяв українцям, що мир настане раніше. «Антитерористична операція не може й не буде тривати два-три місяці. Вона має й триватиме години», – заявив Порошенко за кілька днів до виборів, підкресливши, що формат АТО має бути змінений.
І не важливо, що обіцянка була з тріском провалена, адже українці на той момент хотіли лише одного – щоб війна скоріше закінчилася. Тим не менш не вся передвиборча риторика Порошенка виявилася порожніми обіцянками.
«Я обіцяв, що ми забезпечимо армію, й це буде першим пріоритетом. Солдат, який воює в бою, – там строковиків не буде, там будуть добровольці – отримуватиме 1000 гривень на день. Його життя й здоров'я будуть застраховані на один мільйон гривень», – пообіцяв Порошенко під час передвиборчого мітингу.
Через півтора року президент України Петро Порошенко повідомив, що з кінця жовтня 2016 року армія стає контрактною. Також глава держави підкреслив, що призовники строкової служби не будуть направлені до місць проведення бойових дій і зони АТО. В Міноборони «Слову і Ділу» уточнили, що строковиків перестали направляти до АТО з квітневого призову 2015 року.
Щодо страхування бійців, то в 2014 році одноразова допомога в разі загибелі військовослужбовця виплачувалося в розмірі 609 тисяч гривень, в листопаді 2017 року вона зросла до 1,2 мільйона гривень, а з 1 січня 2018 року становить 1,3 мільйона гривень.
З виплатою військовослужбовцям на передовій 1000 гривень на день усе не так очевидно, оскільки частина інформації не піддається верифікації через те, що засекречена. Радник президента Юрій Бірюков 25 березня 2018 року запевнив, що за участь у бойових діях бійці отримують 1000 гривень на день. У 2018 році таких виплат було здійснено на 188 тисяч гривень.
У Міноборони нам повідомили, що 1000 гривень на день платять за безпосередню участь у бойових діях. Але не кожен обстріл фіксується як бойові дії. До березня 2018 року на підставі наказів штабу АТО військовослужбовцям ЗСУ виплачено 157 мільйонів 537 тисяч гривень – за безпосередню участь у бойових діях.
Верховна Рада досить тяжко ухвалювала більшість законодавчих ініціатив, пов'язаних з АТО. Але вода камінь точить і деяким нардепам навіть вдалося виконати свої передвиборчі обіцянки. Віталій Курило, як і обіцяв, проголосував за законопроект, який дав право на встановлення статусу учасника бойових дій добровольцям, за умови, що в подальшому військові формування, в яких вони служили, були включені до складу ЗСУ, МВС або Нацгвардії.
Детальніше – на інфграфіці.
Багато нардепів обіцяли домогтися запровадження воєнного стану в зоні АТО. Серед них депутати Купрій, Іллєнко, Марченко, Головко, Осуховський і Бублик. Однак через чотири роки, коли АТО вже плавно переходить в інший формат, ця обіцянка залишається невиконаною.
Міністри та прем'єри, мабуть, дали найбільшу кількість обіцянок, частина з яких так і залишиться в процесі, оскільки сильно відгонить популізмом. Однак є й такі запевнення, де помітні зміни на краще.
Мінстр іноземних справ Павло Клімкін обіцяв, що Україна доведе провину Росії в спонсоруванні тероризму. На початку 2017 року він заявив, що Україна доповнить позов до Міжнародного суду ООН проти РФ фактами порушень прав людини в Авдіївці. Тоді ж українська делегація при ООН звернулася до генерального секретаря Організації з двома офіційними листами, в яких повідомила про незаконне засудження окупаційною владою в Криму українця Володимира Балуха, а також про переміщення інших затриманих у Криму громадян України на територію РФ.
Програма діяльності Кабміну зобов'язує його керівника Володимира Гройсмана запровадити дієві механізми житлового забезпечення військовослужбовців. Після того, як у лютому 2018 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону про соціальний захист військовослужбовців, Міноборони зобов'язане подбати про надання житла бійцям. Якщо службового житла немає, військова частина зобов'язана орендувати його для військовослужбовців, а також членів їхніх сімей або виплачувати їм грошову компенсацію.
Міністр оборони Степан Полторак неодноразово провалював «житлові» обіцянки через зрив термінів здачі об'єктів. Так, він запевняв, що в 2017 міністерство збудує три типових комплексних військових містечка.
«Таких комплексів ми цього року плануємо збудувати три: в Дачному Одеської області, Черкаському Дніпропетровської області – безпосередньо на полігоні, щоб була можливість проводити стрільби, а також на полігоні «Широкий Лан», де будівництво вже почалося», – заявив Полторак.
Але на початку 2018 року з'ясувалося, що готовність табірного містечка в «Широкому Лані» в селі Михайлівка Миколаївської області становить близько 63%, в селі Дачне комплекс побудували на 52% готовності, а в смт Черкаське – близько 15%. Завершити будівництво військових об'єктів і ввести їх в експлуатацію тепер планують у 2018 році.
Влітку 2017 року Полторак пообіцяв, що до кінця 2019 року Збройні сили перейдуть на нову систему харчування. В раціоні солдатів буде менше каш і тушонки, більше свіжих овочів, фруктів і кілька страв на вибір за системою шведського столу.
Щодо переселенців, то в жовтні 2016 року Міністерство соціальної політики запустило в усій Україні єдину інформаційну базу даних внутрішньо переміщених осіб. На початку 2017 року міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив, що в електронній базі обліку внутрішньо переміщених осіб враховані близько 1 мільйона 600 тисяч осіб.
Якщо урядові обіцянки всі відразу й не перелічити, то із запевненнями голів облдержадміністрацій легше. Більшість із них в основному обіцяли фінансово підтримати бійців, забезпечити оздоровлення пораненим і дітям загиблих воїнів, а найбільш щедро роздавали обіцянки з приводу виділення землі учасникам АТО. Досі в процесі виконання «земельні» та «житлові» запевнення від Лисенка, Атрошенка, Кузьменка, Каспрука, Симчишина.
Борис Філатов, ще будучи заступником голови Дніпропетровської ОДА, в квітні 2014 року пообіцяв фінансово заохотити маріупольських військових.
«Ухвалили рішення виплатити 500 тисяч гривень особовому складу військової частини Маріуполя, який відбив атаку. Прохання до командира – зв'язатися. Або до вечора ми знайдемо Вас самі», – написав Філатов у Facebook і незабаром виплатив обіцяні гроші.
Безпрецедентний випадок фінансової підтримки учасників АТО у Львові запланований до 2020 року, де мер Андрій Садовий пообіцяв виплатити 100 тисяч гривень кожному львів'янину, який воював на Донбасі.
«Місто виділяє на наступні 4 роки (2017-2020) 400 мільйонів гривень на матеріальну допомогу учасникам АТО. Це означає виплату 100 тисяч гривень кожному бійцю. Ми гарантуємо ці кошти в місцевому бюджеті, але сподіваємося, що держава впровадить свою програму й долучиться фінансово», – заявив Садовий.
Перші 100 осіб отримали виплати в грудні 2016 року. У 2017 році – тисяча осіб. У 2018 році 100 тисяч гривень мають отримати ще тисяча учасників АТО. Наступні виплати проводитимуться в 2019 та 2020 роках.
«Слово і Діло» також писало, як мери виконують обіцянки перед учасниками АТО та їхніми сім'ями.
Що обіцяли чиновники та депутати силовикам з приводу забезпечення їх житлом, читайте за посиланням.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»