«Слово і Діло» продовжує висвітлювати те, як виконують обіцянки народні депутати, що представляють у парламенті одномандатні виборчі округи. Сьогодні ми подивимося, що зробили мажоритарники Житомирської області для виконання своїх запевнень у сфері освіти.
З шести народних депутатів-мажоритарників, четверо давали обіцянки на цю тему. Найпродуктивнішим виявився Володимир Арешонков (Коростень), який із 6 обіцянок 4 виконав і лише одну провалив. Не вийшло в нардепа здійснити передвиборчу обіцянку зберегти школи в окрузі, до яких ходять мало дітей.
«Не допустити закриття шкіл і ліквідації робочих місць у сфері освіти, сприяти відкриттю дошкільних закладів у селі, раціональному вирішенню проблем малокомплектних шкіл», – записано в передвиборчій програмі Арешонкова.
Електронна освіта: що пропонують в МОНМіністерство освіти і науки України планує експеримент по впровадженню електронних підручників для школярів.
Нардеп не голосував за зміни до закону про загальну середню освіту щодо реорганізації та ліквідації сільських шкіл, в яких мало учнів. Однак законодавство все ж було змінене й у 2015 році в Житомирській області мали закрити 76 малокомплектних шкіл.
Сам депутат повідомив «Слову і Ділу», що до 2016 року були закриті школи в селах Новина Коростенського району, Заріччя, Черевки та Поліське Овруцького району. Арешонков повідомив, що тримає на особистому контролі питання недопущення закриття шкіл в окрузі без згоди місцевих громад.
Депутату вдалося домогтися відновлення харчування школярів молодших класів в селі Білка Коростенського району та утеплення Олевської гімназії. Також він виступив ініціатором законопроекту, яким передбачалося виділення коштів із держбюджету для забезпечення школярів підручниками за рахунок перерозподілу коштів, які виділяються на утримання депутатів. Арешонков особисто вмовляв колег голосувати за цей законопроект.
Ще одну цікаву законодавчу ініціативу в сфері освіти в 2017 році вніс до Ради Володимир Литвин (Новоград-Волинський). Він обіцяв внести поправки до законопроекту про освіту, щоб діти держслужбовців здобували освіту в Україні.
«Я буду пропонувати, щоб наскільки це можливо, в прикінцевих положеннях цього закону (про освіту – ред.) були записані дві позиції. Перша – цей закон буде введений у дію лише в разі, якщо все передбачене фінансування, хоча воно недостатнє, буде задіяне. І друге – особи, що займають в країні особливо відповідальне становище, а це держслужбовці, мають навчати своїх дітей виключно в Україні», – сказав Литвин.
Під час розгляду законопроекту про освіту Литвин, як і обіцяв, вніс свої поправки, проте знайти голоси, які б її підтримали, в нардепа не вийшло.
Юристи, журналісти та фізруки. Яку освіту здобули нардепи VIII скликанняУ Верховній Раді VIII скликання найбільше економістів, юристів, інженерів, але зустрічаються бухгалтери, екологи, вчителі фізкультури й навіть є один трудовик.
Проте Литвину вдалося домогтися виділення субвенції на ремонт школи в селі Наталівка Новоград-Волинського району, хоча ці гроші не були вчасно освоєні. Школу так і не добудували в обіцяні терміни. Виконання цієї обіцянки не належить до компетенції народного депутата, але «Слово і Діло» фіксує його виконання для зваженої характеристики поведінки персони в публічному просторі.
Мажоритарник Борислав Розенблат (Житомир) обіцяв забезпечити гідний рівень зарплат педагогам і проголосував за підвищення з 1 січня 2017-го мінімальної заробітної плати вдвічі до 3200 гривень. Це дало можливість змінити тарифну сітку для вчителів, з огляду на підвищену «мінімалку». В середньому у педагогів зарплата зросла на 30%.
Олександр Ревега (Бердичів) зробив усе для того, щоб виконати свою програмну передвиборчу обіцянку голосувати за закони, спрямований на збереження мережі сільських шкіл. Нардеп жодного разу не підтримав законопроекти, що передбачають ліквідацію шкіл, в яких мало дітей. Крім того, Ревега голосував за законопроект, спрямований на розвиток інфраструктури навчальних закладів, у тому числі сільських шкіл.
Детальніше – на інфографіці.
Що обіцяли змінити в законодавстві мажоритарники Кіровоградської області – на інфографіці.
Також ми писали, що МОН виділило мільярд гривень для переобладнання перших класів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»