На наступні три роки випадає пік боргових зовнішніх виплат України. При цьому МВФ скорочує програму надання кредитів. Тому спрогнозувати інфляцію та стан держборгу на наступний рік складно, відповідно, будь-яка бюджетна резолюція не відображатиме реальної картини.
Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив голова Комітету економістів України Андрій Новак, передає «Слово і Діло».
«Зараз бюджетна резолюція уряду виглядає як бюджетна фантазія, не більше. Адже в підсумку країна отримає проект бюджету, який потім стане законом, звичайно ж, після того, коли його ухвалить парламент. Але проблема в тому, що ніхто не знає, якими будуть інфляція та стан державного боргу», – зазначив Новак.
Як змінювалися видатки держбюджету протягом 2014-2018 роківЗа останні чотири роки видатки держбюджету зросли більш ніж удвічі. Найбільший стрибок державних видатків відбувся в 2015 році, коли вони зросли майже на 32 відсотки.
За його словами, саме на наступні три роки випадає пік боргових зовнішніх виплат України, при цьому МВФ скорочує кредитування.
Експерт уточнив, що транші, які ми мали отримати в 2018 та 2019 роках, зменшуються на 60%.
«Тобто бюджету України потрібно буде виділяти ще більші суми на обслуговування зовнішнього боргу, який і так є дуже великим. Тому, якщо скорочуються зовнішні валютні вливання від МВФ та ЄС, буде складно обслуговувати саме ці борги. Адже з держбюджету потрібно буде брати набагато більші суми, що потягне за собою зупинку підвищення соціальних платежів», – пояснив він.
Тому бюджетна резолюція виглядає як лінійний аналіз, додав експерт.
«Якщо послуговуватися лише статистикою, то в Україні є 20 мільйонів працездатного населення. Але реально в країні працюють лише 12 мільйонів осіб, а 8 мільйонів – це заробітчани. Якщо ж в Україні є 12,5 мільйонів пенсіонерів, а працюючих – 12 мільйонів, то співвідношення пенсіонера до працюючого є більшим саме на користь пенсіонерів», – підкреслив економіст.
Тому, на його думку, не зовсім зрозуміло, як уряд хоче піднімати реальні пенсії для того, щоб купівельна спроможність людей зростала.
У гривнях можна написати, що буде й 10 тисяч гривень прожитковий мінімум, але це не означає, що люди зможуть більше купити, наголосив він.
«Адже в Україні вже таке було на початку 90-х років, коли люди в карбованцях були мільйонерами, але купити за них могли дедалі менше й менше. Уряд виклав документ, який є нічим не підкріпленою фантазією, адже немає перехресного аналізу різних показників», – резюмував Андрій Новак.
Згідно з резолюцією, уряд закладає на 2019 рік середній курс 30,5 гривень за долар. Зростання ВВП закладене на 3,6%, інфляція – 6,5%.
За даними «Слова і Діла», прем'єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв відродити національну економіку.
Як змінювалися витрати держбюджету протягом 2014-2018 років – на інфографіці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»