Реформа дипслужби необхідна. Україна потребує мобільної компактної, інноваційно вибудуваної дипломатичної служби, яка б реагувала на зовнішні виклики.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи заклик БПП до профільного комітету Ради форсувати роботу над законопроектом про дипслужбу з пропозиціями президента.
«Президент раніше наклав вето на законопроект із двох причин. У статті 14 закону передбачаються консультації в профільному комітеті ВР на предмет посад послів. Тобто пропонує МЗС, подає президенту України на призначення, а перед цим мають пройти консультації. АП це не влаштувало. Це вважають порушенням статусу та повноважень комітету ВР, тому документ розвернули», – зазначив Пашков.
Лише 28 народних депутатів здали дипломатичні паспорти на зберігання до МЗСЗа останні два роки кількість нардепів, які здають диппаспорти на зберігання до МЗС, скоротилася на 10 осіб.
Другий момент стосується частини 5 закону щодо визначення спеціальних дипмісій. Передбачається, що Кабмін визначає статус і повноваження, пояснив фахівець.
«Фактично, АП має дві претензії – про співбесіди в комітетах і місіях. Другий момент – більш м'який», – додав він.
У підсумку є якесь зміщення в бік АП, уточнив експерт.
За його словами, ці два моменти послужили причиною вето, але не виключено, що ці пункти можуть прибрати з документа.
«Річ у тім, що відповідно до Конституції, стратегію зовнішньої політики визначає ВР. Документ застарілий, його потрібно кардинально переробляти. Ще в грудні 2016 року говорили про це. Нам потрібно визначити концептуально ключові напрямки зовнішньої політики», – констатував експерт.
Фахівець підкреслив, що дипслужба – це інструмент для обслуговування, який потрібен, і в законі є інновації, але не враховано багато моментів.
«За діяльністю дипслужби необхідний і парламентський, і громадський контроль. Тому новела про співбесіди в парламентському комітеті щодо послів, які йдуть на затвердження президенту, була б правильною», – наголосив він.
Закон, на жаль, не вирішує багатьох проблем, додав експерт.
На його думку, потрібно закріпити в законі підвищення відповідальності середньої та вищої ланки дипломатичної служби.
«Склад середньої ланки має нести більшу відповідальність за ухвалені рішення», – уточнив він.
Експерт акцентував, що головна проблема не в законі, а в чіткому розмежуванні повноважень і функцій гілок влади, а також у чіткому виконанні указу президента про координуючу роль МЗС. Крім того, ключова проблема також в ухваленні нової редакції закону про основу внутрішньої й зовнішньої політики.
«Має бути чітке визначення пріоритетів, курсу на законодавчому рівні. У нас переважно зовнішня політика здійснюється в ручному режимі. Найчастіше зовнішня політика просто відповідає на виклики, але не має випереджального ефекту», – резюмував Михайло Пашков.
Нагадаємо, президент наклав вето на законопроект про дипслужбу.
Журналісти «Слова і Діла» з'ясували, що лише 28 народних депутатів здали дипломатичні паспорти на зберігання до МЗС.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»