Річ у тім, що питання гендерних квот абсолютно не нове, при тому, що вони впроваджувалися раніше і є сьогодні.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів Андрій Дуда, оцінюючи пропозицію віце-спікера парламенту Ірини Геращенко впровадити гендерні квоти до виборчого законодавства.
«Ця ініціатива йде виключно, скажімо так, у руслі європейських традицій. Це має місце бути, але в нас норми про гендерну рівність уже закладалися. Тут лише більш важливе питання, на якому рівні та як відображати ці квоти. Тому що в разі, якщо брати за основу просто виборчий список, то це нічого не дасть. Ну, дадуть у кінці списку жінок, але це не матиме ефекту», – зазначив Дуда.
На його думку, має бути розроблена певна формула запровадження гендерних квот.
Тобто, якщо запроваджувати, то, наприклад, у п’ятірках чи десятках у виборчому списку, уточнив він.
Виборча реформа: хто дав вирішальні голоси?Ми вирішили наочно показати, як парламентські фракції та групи голосували за проект нового Виборчого кодексу.
«А саме перша п’ятірка, друга, третя. Тобто, якщо так, то це може бути. Але квоти мають бути належно прописані», – пояснив Дуда.
Інша річ, чи правильним буде таке рішення, додав він.
«Тут скоріше важливо, чи це додає ефективності роботі представницьких та законодавчих органів», – підкреслив експерт.
«У нас є окремі ради, де значна більшість жінок. Наприклад, у Львівській області і голова громади, і секретар ради жінки. В раді також більшість жінок. Але чи впливає це на ефективність роботи? Тут усе індивідуально», – резюмував Андрій Дуда.
Додамо, за словами Геращенко, вплив жінок на ухвалення державних рішень збільшився, але представництво у владі є недостатнім.
Детальніше про те, як пройшло голосування в першому читанні за проект виборчого кодексу, читайте в матеріалі «Слова і Діла» «Виборча реформа. Хто дав вирішальні голоси?».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»