Є два шляхи. Перший із них – повернутися до стану відносин, який був до ухвалення Україною закону про освіту.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт-міжнародник Антон Кучухідзе, оцінюючи вимогу Будапешта надати офіційний статус угорській мові.
Другий шлях для України – нормувати закон згідно з висновками Венеційської комісії або ж хоча б повернути закону первісний вигляд, підкреслив він.
«Можна повернути закону вигляд, який був під час першого читання. Норма 7 статті була обговорена з представниками нацменшин і, відповідно, ухвалили рішення. І тоді ніхто нічого не оскаржував – ані Угорщина, ані нацменшин не мали претензій. Все в руках парламенту», – зазначив Кучухідзе.
На його думку, зараз на цей конфлікт ідуть штучно, щоб розвивати праву риторику й задовольняти правий електорат, на який влада робить ставку на майбутніх виборах.
«Тут немає проблеми. Це навіть не протиріччя економічних інтересів. Це гуманітарне питання, яке через дурниці влади призвело до того, що тепер блокують комісії на рівні НАТО», – уточнив експерт.
За його словами, не потрібно сприймати це як слабкість.
Він пояснив, що нова норма, яка з'явилася в цій статті, суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов нацменшин, яку ратифікували на початку 2000-х.
«Потрібно дотримуватися міжнародних зобов'язаннь. Раніше не було таких проблем, тому що умови Хартії виконувалися. Змінити норму – це не поступки. Це краще для нас у першу чергу з точки зору іміджу та виконання зобов'язань. А далі вже на Угорщину тиснутиме Захід. Усе було нормально, а потім ми фактично самі посварилися не лише з угорцями, а й із поляками, румунами. А ще при цьому ми хочемо до Європи», – резюмував Антон Кучухідзе.
Що українські політики обіцяють з приводу мовного питання – в нашому огляді.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – на нашій інфографіці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»