VIII сесія Верховної Рада України добігла кінця. Задоволення від підсумків її роботи не отримали ані виборці, ані, здається, самі народні депутати. Нескінченне обговорення тих самих питань, які мали вирішитися ще кілька років тому, викликає легке роздратування. А те, що ухвалення будь-якого важливого законопроекту подається як «перемога», а не рутина, свідчить, як важко парламенту даються рішення. «Слово і Діло» проаналізувало, які питання Рада вчергове не змогла розглянути.
Депутатська недоторканність, яку парламентарі так хочуть зняти, як і раніше, залишається на своєму місці. Хоча Конституційний суд на початку червня визнав конституційним законопроект авторства 158 депутатів. Після цього комітет із питань правової політики і правосуддя вирішив відправити і депутатський, і президентський проекти законів на доопрацювання. Перший заступник голови комітету Леонід Ємець заявив, що це рішення суперечить Конституції, адже законопроект вже мали винести на голосування.
Як нардепи VIII скликання виконують обіцянки: список лідерів та аутсайдерівВосьме скликання Верховної Ради України пропрацювало вже чотири роки з п'яти. Сто відсотків своїх обіцянок не виконав ще жоден із нардепів. Показали лідерів та аутсайдерів у кожній фракції.
Тепер же, коли відбудеться голосування, невідомо. Ще до рішення комітету нардеп Ірина Луценко називала можливим терміном весну. «Фактично всі партії, які заходили (до Верховної Ради – ред.), заходили під гаслом зняття депутатської недоторканності. Тому я думаю, що в першу чергу, а ми перебуваємо за півтора року до виборів до Верховної Ради, – таке голосування позитивне можливо навесні», – заявила вона.
Те, що скоро в країні вибори, депутати пам'ятають добре. Але, щоб їх провести чесно, не вистачає кількох важливих рішень. Ще в листопаді минулого року в першому читанні Верховна Рада підтримала проект нового Виборчого кодексу, згідно з яким, зокрема, вводиться механізм обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків. На початку року депутат від фракції «Блоку Петра Порошенка» Олег Барна оптимістично заявив, що законопроект «ухвалили випадково».
«Депутати навіть не зрозуміли, за що вони голосували. Однозначно, в подальшому, він не отримає підтримки зали. Тому що система виборів висуванням кандидатів є корумпованою з самого початку. Списки будуть складати власники партій, олігархи. І депутат голосуватиме не за власним переконанням, а так, як йому вкаже керівник фракції. Інакше в нього заберуть мандат», – розповів він. Частка правди в словах Барни є, проект Кодексу «завис» десь між першим і другим читанням. У лютому спікер Ради Андрій Парубій повідомив, що до нього вже є понад 4,4 тисячі поправок й розгляд законопроекту викличе «непросту дискусію».
За якою б системою наступні вибори не проходили, переселенці на них проголосувати не зможуть, якщо Рада не прийме відповідний законопроект. Право голосувати внутрішньо переміщеним особам ще в 2015 році обіцяв надати президент України Петро Порошенко, але законопроект все ще перебуває на розгляді в комітеті.
Крім того, народні депутати обіцяли посилити відповідальність за порушення виборчого законодавства. Активно ця тема обговорювалася навесні, певні зміни до законодавства вніс Кабінет міністрів України. У квітні Кабмін вніс до Ради відповідний законопроект, він також зараз перебуває в профільному комітеті.
Розпуск парламенту та дострокові вибори: чого чекати українцямТри роки тому Петро Порошенко пообіцяв, що в найближчі 4 роки в Україні не буде виборів. Про ризик дострокових виборів міркували експерти.
Одним із головних розчарувань весни стало те, що парламент не зміг скасувати обов'язкову подачу електронних декларацій для активістів. Підтримали це рішення лише 156 депутатів. Однак у фракції БПП (яка, до речі, дала не так вже й багато голосів – 32) запевнили, що розроблять новий законопроект. «Незабаром при президенті України буде створено робочу групу, яка підготує новий законопроект про скасування е-декларування для активістів. За основу буде взятий наявний президентський законопроект. Крім того, будуть враховані зауваження Венеційської комісії», – повідомила Ірина Луценко.
Кадрові питання на цій сесії були одними з найскладніших. З великими труднощами Рада призначила нового омбудсмена, аудитора Національного антикорупційного бюро та голову Національного банку. Однак в уряді два міністри – Тарас Кутовий та Юрій Стець – ще минулого року написали заяви про відставку. Але постанови про їх звільнення до Ради ще не вніс Кабмін. Як зазначив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, зараз із цього питання відбувається «діалог у рамках коаліції». І, мабуть, коаліція не може домовитися.
Проблема також і зі звітом Кабінету міністрів перед Радою. Заслухати міністрів мали ще навесні, але комітет переніс звіт на літо. І влітку він також не відбувся.
Не дісталася сесійної зали Ради ціла низка законопроектів. У березні Ніна Южаніна зареєструвала законопроект про створення Національного бюро фінансової безпеки, президент навіть визначив цей законопроект як невідкладний. Новий орган має замінити податкову міліцію, підрозділ Національної поліції з боротьби з фінансовими злочинами та спецпідрозділ Служби безпеки України з боротьби з корупцією. За словами Порошенка, створення Бюро дозволить ліквідувати корупцію в правоохоронних органах, які також виконували функції контролю фіскальної дисципліни. Розгляд законопроекту мав початися ще в травні, але постійно відкладався, й ось на цій сесії часу на нього не вистачило.
Восьма сесія Верховної Ради: які були плани і що вже зроблено на цей часПід час цієї сесії нардепи вже ухвалили більшість кадрових призначень. На черзі – законопроект про Антикорупційний суд.
Цього тижня під будівлею парламенту протестують власники автомобілів на єврономерах. Два законопроекти від тієї ж Южаніної були внесені до Ради в середині червня. Але нардепи так хотіли вирішити це питання раз і назавжди, що до порядку денного засідання їх включити не змогли.
Обійшли депутати питання мораторію на продаж землі. Торік його продовжили до січня 2019-го, однак ішлося про те, щоб створити ринок землі. Тим більше, що міжнародні партнери цього від нас вимагають. Нещодавно Петро Порошенко також виступив на підтримку скасування мораторію. «Чинний мораторій на продаж земель стримує інвестиції, гальмує розвиток аграрного ринку, позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати своє конституційне право розпоряджатися своєю земельною власністю», – заявив глава держави, але жодного рішення Рада поки не ухвалила.
Крім цього, в парламенті все ще залишаються проблеми з дисципліною. Наприклад, по п'ятницях до кінця роботи в залі можна нарахувати лише десяток нардепів, загальна явка на засідання також залишається низькою, а кнопкодавство процвітає. Проте зі своїми ж шкідливими звичками депутати борються неохоче.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» розбиралося, що депутати мають зробити протягом літа.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»