Журналіст Павло Шеремет був убитий рівно два роки тому в Києві. Вранці 20 липня 2016 року в центрі столиці його автомобіль вибухнув під час руху. Від отриманих поранень Шеремет помер за кілька хвилин у машині швидкої допомоги.
Основною версією вбивства Шеремета називали помсту за його професійну діяльність. Також допускалася причетність Росії до злочину. Однак винні досі не знайдені.
У Генеральній прокуратурі України сьогодні повідомили, що в рамках розслідування було проведено понад 20 різних експертиз, опитані десятки осіб, вивчені записи камер відеоспостереження. Зараз відпрацьовуються чотири основні версії мотивів вбивства Шеремета: професійна діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація ситуації в Україні, помилка об'єктом (нагадаємо, що підірваний автомобіль належав Олені Притулі).
На місці загибелі журналіста зібралися його друзі та колеги. «Слово і Діло» зібрало, що про вбивство Шеремета сьогодні пишуть у соціальних мережах.
«Схоже, що представники влади винесли тему вбивства Павла за дужки свого публічного порядку денного. Ті, які називали справою честі розкриття цього злочину. І те, що сьогодні навіть не вшанували пам'ять Павла своєю присутністю на акції в центрі Києва, – зайвий тому доказ. Все вказує на те, що слідство в справі про вбивство нашого колеги давно зайшло в глухий кут», – написала Наталія Седлецька.
«Смішно, коли журналісти «Української правди» вдають, що вірять у звичайну нездатність МВС розслідувати вбивство Шеремета. Це коли при підготовці й здійсненні теракту 10 осіб потрапили на камери спостереження серед білого дня, не особливо ховаючи свої обличчя, це вони досі невідомі МВС? Еге ж», – написала Ольга Шарій.
«Дуже багато запитань до слідчих. Допущено багато помилок і не підбиті навіть якісь проміжні підсумки, що свідчить про відсутність законності в Україні й крах правоохоронної системи, незважаючи на бравурні заяви влади про колосальні показники реформування. Я сподіваюся, що рано чи пізно винуватці смерті Шеремета понесуть заслужене покарання. Однак найприкріше буде, якщо Павла вбили зовсім не через те, що він виявив потужний корупційний компромат чи відкрив велику таємницю нинішнього правлячого режиму. Прикро буде, якщо його смерть стала причиною змови деяких політиків чи бізнесменів, щоб перетворити загибель журналіста на символічну смерть за «просто так», – вважає Юрій Лукшиц.
«Навіщо на прес-конференціях називати Павла Шеремета своїм другом й жодного разу не вшанувати пам'ять на місці вбивства? Навіщо на прес-конференціях говорити, що з журналістами «в одному човні» й водночас нехтувати можливістю своєю появою на роковинах убивства привернути увагу до цієї нерозслідуваної трагедії? Навіщо називати розслідування вбивства Павла «справою честі», не маючи сміливості вибачитися перед суспільством за відсутність результатів? Яким чином ми, журналісти, й суспільство можемо зрозуміти, що в Україні вбивство журналіста – це не лише проблема журналіста й журналістів, а виклик і відповідальність для влади, яка гарантує свободи взагалі й свободу слова зокрема?», – написав Михайло Ткач.
Нагадаємо, Представництво ЄС в Україні чекає прозорого розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»