Два роки тому Уляна Супрун стала виконувачкою обов'язків міністра охорони здоров'я України. Вона обійняла посаду 27 липня 2016 року й впритул зайнялася реформою медицини. Нововведення в медицині безпосередньо торкнуться кожного українця, тому до Уляни Супрун та її команди неоднозначне ставлення в суспільстві – від беззастережної підтримки до запеклого протистояння. Періодично у Верховній Раді звучать заклики звільнити в. о. міністра, але вона продовжує крок за кроком впроваджувати зміни в систему медицини. Ми пропонуємо подивитись, як Супрун виконувала свої обіцянки в перший та другий роки перебування на посаді.
У перший рік (з 27 липня 2016 до 29 травня 2017 року) своєї роботи Супрун дала 25 обіцянок, з яких лише 4 виконала, 3 – провалила, а ще 18 запевнень автоматично перейшли на наступний рік. У процентному співвідношенні вийшло, що Супрун виконала лише 16% своїх обіцянок.
Багато в чому це пояснюється тим, що в. о. міністра на початку каденції давала довгострокові обіцянки, що стосуються медреформи. Однак початок її роботи запам'ятався насамперед відсутністю безкоштовних ліків, які закуповуються за бюджетні гроші й надходять до лікарень і безпосередньо пацієнтам за різними держпрограмами.
Відзначимо, що проблема почалася трохи раніше, за часів міністра Квіташвілі, коли Україна перейшла на закупівлю медпрепаратів через міжнародні організації в 2015 році. З приходом до міністерства Супрун заговорили про повне блокування корупції у відомстві. Однак і закупівлі ліків за бюджетні кошти виявилися заблокованими. МОЗ законослухняно перераховував 100-відсотковий аванс за вакцини, інсулін, ліки від туберкульозу та рідкісних захворювань, а потім 12-20 місяців чекав, коли медпрепатати поставлять до країни.
Супрун, як і обіцяла, до серпня 2016 року відзвітувала про наявність вакцин.
«На сайті МОЗ з'явиться список організацій, в яких були замовлені вакцини, кількість доз, скільки їх уже було доставлено та чи є вони в регіонах», – зазначила Супрун.
Однак скандал уже розгорівся й прозорістю відомства не можна було компенсувати дефіцит ліків. Проте Супрун вдалося до кінця вересня 2016 року закрити потребу у вакцинах проти поліомієліту.
Вирівняти ситуацію із закупівлею ліків у 2016 році не вдалося. Обіцянка в. о. міністра про те, що наприкінці січня 2017 року будуть сплановані замовлення ліків на 2017 рік, була провалена. Планування закупівель тривало до квітня, а частина ліків досі не надійшла до країни. Хоча частину запланованого виконати вдалося. У 2017 році за кошти держбюджету 2016 року було закуплено 11 тисяч 508 медичних стентів, хоча спочатку Супрун обіцяла закупити 10 тисяч 500 стентів.
Також складні відносини складаються в команди Супрун з «Охматдитом». Наприкінці 2016 року в. о. міністра запевнила, що через півроку буде відкритий новозбудований діагностичний корпус лікарні «Охматдит». Але перший пусковий комплекс лікарні почав приймати пацієнтів зі складними діагнозами лише наприкінці квітня 2018 року. Тепер Супрун сподівається, що остаточно будівництво завершиться в 2019 році.
Зате в. о. міністра домоглася того, щоб був ухвалений закон про трансплантацію. «Я особисто докладатиму всіх зусиль, щоб цей закон був ухвалений. Я працюватиму з Верховною Радою, з комітетом, щоб саме цей закон якомога швидше ухвалили», – пообіцяла вона.
Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, що дозволяє трансплантацію органів від померлих громадян України, ґрунтуючись на «презумпції незгоди». У травні 2018 року парламент ухвалив цю ініціативу. Закон уже набув чинності й Супрун пообіцяла, що найближчим часом між МОЗ та білоруськими клініками будуть підписані контракти для трансплантацій.
У перший рік каденції Супрун не вдалося запустити, як вона сподівалася, реформу первинної ланки. Терміни старту цієї частини медреформи змістилися через те, що Верховна Рада зволікала з ухваленням «фінансових» законів, що дозволяють запустити оплату роботи сімейних лікарів. Із важливих запевнень в. о. міністра, які можуть торкнутися людей у регіонах у майбутньом, – обіцянка не закривати лікарні через брак коштів, а перепрофілювати їх на інші установи.
Під час другого року роботи в. о. міністра дала більше обіцянок, проте й виконала відчутно більше. Так, із 39 запевнень Супрун впоралася з 9, а провалила лише 2. Ще 28 намірів їй належить втілити в життя. Загалом, вона впоралася з 23% обіцянок.
Як і обіцяла Супрун, із середини 2018 року в країні розпочала роботу Національна служба здоров'я. З 2 липня офіційно запрацювало фінансування первинної ланки медицини за принципом «гроші ходять за пацієнтом». До середини липня 161 медична установа почала отримувати перші оплати від НСЗУ за надання пакета послуг первинної медичної допомоги.
У довгострокових планах в. о. міністра – до травня 2019 року відкрити центр пересадки кісткового мозку в Національному інституті раку, дати можливість пацієнтам, які беруть участь у програмі лікування за кордоном, лікуватися в Швейцарії, запровадити механізм позбавлення ліцензії лікаря, а також ініціювати посилення відповідальності за відмову від вакцинації.
Раніше ми писали про те, як за два роки на посаді міністра освіти виконує свої обіцянки Лілія Гриневич.
Також ми зібрали топ обіцянок Луценка за два роки на посаді генпрокурора.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»