Каспійська п'ятірка в складі президентів Росії, Азербайджану, Ірану, Казахстану і Туркменістану підписала в неділю, 12 серпня, в казахстанському Актау Конвенцію про правовий статус Каспійського моря.
Як пише «Слово і Діло», робота над документом тривала з 1996 року, повідомляє DW.
Основна проблема, яка стояла перед державами, полягала в тому, чи застосовувати до Каспію положення Конвенції ООН з морського права 1982 року або ж використовувати підхід, що діє відносно транскордонних озер.
В результаті було вирішено, що основна площа водної поверхні визнається морем і залишається в загальному користуванні сторін, а по відношенню до дна і надр буде зафіксовано принцип, що передбачає їх поділ на сектори за домовленістю на основі міжнародного права.
Конвенція є нормативною базою з прописаними в ній фундаментальними положеннями, однак при цьому не заглиблюється в деталі.
Виступаючи перед журналістами до підписання, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що сторонам вдалося прийти до спільного знаменника та порозуміння.
Однак президент Ірану Хоса Роухані наголосив, що переговори в сфері розмежування мають тривати.
Для досягнення взаєморозуміння з цієї проблеми учасники переговорів п'яти країн повинні розробити окремі угоди, вважає він.
Згідно з підписаною конвенцією, протяжність територіальних вод кожної з держав-підписантів не повинна перевищувати 15 морських миль (близько 28 кілометрів), рибальської зони, що прилягає до них - 10 миль (близько 19 кілометрів).
Щодо ділянок дна, то по периметру від окремих секторів допустимо встановити зони безпеки, які будуть сягати не більше ніж на 500 метрів.
Домовлятися про точні межі цих секторів п'яти прикаспійських держав ще належить у майбутньому.
Найближчим часом зовнішньополітичні відомства каспійської п'ятірки матимуть розглянути питання про практичну реалізацію таких консультацій.
У конвенцію також включено положення про недопущення присутності на Каспії збройних сил позарегіональних держав. Фактично це означає, що відповідальність за підтримку безпеки на морі несуть виключно п'ять прикаспійських держав.
У документ також внесено заборону на надання територій прикаспійських країн іноземцям для реалізації дій і агресії проти іншої прикаспійської держави.
Нагадаємо, Україна подала в ЄСПЛ комплексний позов проти Росії.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»