Жовто-блакитний чи синьо-жовтий? Зараз це питання щодо точної назви кольорів державного прапора України більше цікавить дослідників історії, в той час як для українців зовсім буденним є той факт, що наш прапор піднімають не лише на державних установах та міжнародних представництвах у всьому світі, а й просто вивішують на балконах чи дахах власних будинків. Багатьом навіть складно уявити, що за підняття жовто-блакитного прапору можна потрапити до в’язниці. «Слово і Діло» дослідило факти переслідування за демонстрацію прапору України від радянських часів до сьогодення.
Можна довго сперечатися, коли саме вперше жовто-блакитний прапор був визнаний національною символікою, але 100 років тому саме під час подій Української революції його піднімали над будівлею Центральної Ради УНР, і він був визнаний символом Української держави періоду гетьманату Павла Скоропадського, ЗУНР, Директорії УНР та Карпатської України. Щоправда, тоді його називали синьо-жовтим.
Порошенко вибачився перед українцями за невиконану обіцянку (доповнено)Порошенко сьогодні, 23 серпня, у Дніпрі урочисто підняв державний прапор України. Глава держави також вибачився за те, що не зміг швидко закінчити АТО, як обіцяв.
Після приходу більшовиків синьо-жовтий прапор опинився під суворою забороною. За його зберігання людей засуджували та вивозили до Сибіру. В архівах КДБ дослідники знайшли документи, які підтверджують такі факти. Наприклад, у листопаді 1953 року в селі Перерісль Івано-Франківської (тоді Станіславської) області виявили «жовто-синій прапор». Про долю тих, у кого знайшли національну символіку, нічого не відомо.
Під час хрущовської відлиги сміливців, які відважувалися вивішувати національні прапори, саджали за ґрати. Великий скандал зчинився в Києві, коли 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку з’явився синьо-жовтий. Звичайно ж, прапор зірвали, а студентів Москаленка та Куксу, що його вивісили, засудили на 3 та 2 роки ув’язнення.
Суворішим стало покарання за будь-який прояв національної свідомості за часів Брежнєва. 22 січня 1973 року в Чорткові (Тернопільська область) Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісили чотири національних прапори. У вересні того ж року Мармус був засуджений до 6 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з наступним засланням на 5 років.
День прапора пропонують відзначати 24 липняВ Інституті національної пам'яті запропонували святкувати День державного прапора 24 липня. З такою ініціативою виступив голова інституту Володимир В'ятрович.
Але з початком перебудови й пожвавленням національного руху в Україні синьо-жовті прапори почали з’являтися на громадських заходах. У 1989 році мітинг пам’яті Чорнобильської трагедії у Львові проходив під національним прапором. Того ж року жовто-блакитний прапор підняли в Києві на закритті Шевченківського свята.
Невдовзі у Львові, Тернополі, Рівному, Луцьку жовто-блакитний прапор встановили над міськими радами, які самостійно ухвалювали відповідне рішення. Фактично, це засвідчувало майбутню зміну влади. Першим містом не із західного регіону, де міська рада вивісила національний прапор, став Житомир (13 червня 1990 року). Майже щоночі прапор зривали. Потім з’ясувалося, що це робила міліція на вимогу обкому КПСС. Але прапор вивішували знову й знову, зрештою, організувавши власну охорону.
Київ став дев’ятим містом України в 1990 році, над яким підняли жовто-блакитний прапор. А вже після провалу серпневого путчу ГКЧП у Москві національний прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради України. Це сталося 23 серпня 1991 року, й саме до цієї події прив’язаний указ президента України «Про День державного прапора України» (хоча в Інституті національної пам'яті запропонували святкувати День державного прапора 24 липня).
У Донецькій області зірвали й підпалили прапор УкраїниУ Донецькій області правоохоронці почали розслідування щодо юнаків, які зірвали і підпалили прапор України.
Відтоді жовто-блакитний прапор став державним, і важко було уявити, що в новітній історії України повторяться страшні факти переслідування українців через державну символіку. Але на початку військової агресії на Донбасі за український прапор чи жовто-блакитні кольори почали вбивати.
У Горлівці після акції «За єдину Україну!» 17 квітня 2014 року викрали й убили депутата Горлівської міськради Володимира Рибака за те, що під час акції він спробував зняти прапор «ДНР» і повернути український прапор на будівлю міськради. Його понівечене тіло знайшли 19 квітня місцевими рибалками в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Слов'янського району Донецької області з ознаками насильницької смерті.
16-річного Степана Чубенка, воротаря футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ), розстріляли проросійські бойовики в Донецьку 28 червня 2014 року за те, що в нього на рюкзаку була жовто-блакитна стрічка.
У 2016 році підконтрольний Росії суд у Криму засудив на 3 роки й 7 місяців позбавлення волі українського активіста Володимира Балуха. Фермер із села Серебрянка ще в 2013 році під час подій на Майдані вивісив на своєму будинку прапор України. А вже після анексії Криму в 2016 році додав на паркані табличку «Вулиця Героїв Небесної Сотні».
Балуха звинуватили в незаконному зберіганні зброї та вибухівки й відправили за ґрати. 19 березня 2017 року Балух оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти вироку окупаційного суду й продовжує голодування до сьогодні.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, Петро Порошенко під час урочистостей з нагоди Дня державного прапора України в Дніпрі вибачився за те, що не зміг швидко завершити АТО, як обіцяв.
Також ми писали, які новинки української військової техніки покажуть під час параду до Дня незалежності.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»