Пропорційна виборча система дійсно сприяла б появі партій, які мали б не просто щось говорити, обіцяти чи сіяти гречку, адже це вже буде складно. Потрібно вже буде щось пропонувати.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, оцінюючи заяву заступника голови ЦВК Андрія Магери про те, що зміна виборчого законодавства сприяла б появі ідеологічних партій.
«Зміна виборчої системи та перехід до пропорційної міг би бути першим кроком, каталізатором до появи ідеологічних партій. Безумовно, жоден закон не може бути панацеєю. Суспільство також має змінюватися. Потрібно, щоб був запит на такі партії, це прискорить процес», – зазначив Бала.
Наразі в нас немає політично-ідеологічних проектів, адже давати обіцянки простіше, ніж заявити, що доведеться тяжко працювати, акцентував експерт.
Він звернув увагу, що навіть вибачення президента за те, що АТО не вдалося завершити швидко, попри те, що це вдалий політтехнологічний піар-хід, попри те, що про нього говорять і погане, і хороше, все-таки є радше позитивним кроком.
Питання не у вдалому політтехнологічному кроці з точки зору майбутніх виборів президента, а в тому, що це прецедент, коли глава держави вибачається, що наобіцяв, але не виправдав очікувань, додав політолог.
«Новий курс України» від Тимошенко: хто вже давав схожі обіцянкиСлово і Діло розбиралося, чи дійсно Новий курс Юлії Тимошенко новий і чи давав хтось із політиків схожі обіцянки.
«Він потім заявив, що потрібно багато працювати. До цього політики згодом мають прийти. Виходити до людей і чесно говорити, що для того, щоб краще жити, потрібно багато зробити. А не обіцяти дурниці. Зробимо ось це й усім буде добре. Так не буває», – підкреслив Бала.
За його словами, в Україні в парламенті фактично було дві ідеологічні партії – КПУ, яку заборонили, та націоналістична партія «Свобода».
«Усі інші, якщо почитати партійні програми, будуть чимось схожі одна на одну. Зрозуміло, що не так багато людей пишуть ці програми. В цьому і є проблема», – уточнив він.
Однак ідеологія має бути трохи адаптованою до XXI століття, наголосив політолог.
«Класичні ідеології кінця XIX-початку XX століття, такі як консервативна, соціалістична, республіканська, в Україні навряд чи можуть бути прийнятними з точки зору саме класичних визначень. Ідеологія має полягати в пропозиціях у певних сферах діяльності держави – якою має бути внутрішня, зовнішня політика, економіка, як розвивається держава», – пояснив він.
На його переконання, потрібно озвучувати якісь зрозумілі речі, щоб люди чітко уявляли, що ця партія пропонує більший вплив держави в певних секторах, інша – навпаки, дає розвиватися самостійно.
«Як уже це ідеологічно підійде під визначення – другорядне питання. Першочергово має бути чіткий порядок денний. Якою бачить Україну конкретна партія й куди ми рухаємося. Говорити, що ми проти всього поганого й за все хороше, обіцяти те, чого ніхто не може здійснити, дуже просто, але це притаманно більшості», – резюмував Віталій Бала.
Як з'ясувало «Слово і Діло», цього року політичні партії отримали з бюджету 513 мільйонів 671 тисячу 296 гривень. Ця сума найбільша за три роки державного фінансування партій.
Що передбачає програма Юлії Тимошенко «Новий курс України» та хто давав схожі обіцянки – за посиланням.
Також пропонуємо почитати, скільки обіцянок президента залишаються невиконаними за рік до виборів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»