Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що фінансування сектора національної безпеки і оборони в 2019 році складе близько 200 мільярдів гривень. Це на 35 мільярдів більше, ніж було виділено на ці ж цілі в 2018 році. Фінансування Збройних сил є частиною оборонного бюджету. На яку ж суму в реальності може розраховувати армія?
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов 27 серпня провів нараду щодо формування оборонного бюджету на 2019 рік. Він повідомив, що за прогнозами Кабінету міністрів, ВВП в 2019 році складе 3,9 трильйона гривень. А якщо врахувати, що фінансування сектора національної безпеки і оборони має бути не менш ніж 5% від ВВП, то наступного року воно складе близько 200 мільярдів гривень.
Ці гроші, за словами Турчинова, підуть на розробку та закупівлю сучасного високоточного ракетного озброєння (в тому числі крилатих ракет), артилерійського озброєння, бронетанкової техніки, боєприпасів і продуктів спеціальної хімії, посилення системи ППО та можливостей військової авіації Повітряних сил; реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки, розвиток засобів зв'язку та захисту інформації, а також облаштування полігонів для випробувань ракет і боєприпасів.
Зазначимо, що в 2018 році на потреби національної безпеки і оборони було виділено 165 мільярдів гривень. І якщо прогноз Олександра Турчинова виправдається, то фінансування цієї сфери збільшиться приблизно на 35 мільярдів.
Не слід, утім, думати, що всі ці гроші підуть на армію, адже сфера національної безпеки і оборони – це не лише Збройні сили. Це все силові структури, включаючи СБУ, МВС, Національну гвардію тощо. Якщо вірити офіційним заявам, то Міністерство оборони наступного року може отримати навіть трохи менше грошей, ніж цього.
Нагадаємо, в 2018 році на потреби армії було виділено 83,3 мільярда гривень. Водночас, як повідомив у інтерв'ю журналістам начальник Генштабу Віктор Муженко, наступного року для ЗСУ необхідно 112 мільярдів гривень. «Це мінімальна потреба для армії. А нам поки обґрунтовують показники у 82 мільярди гривень. Цього недостатньо, щоб утримувати ЗСУ в боєздатному стані – я вже не говорю про нарощування боєздатності», – вважає він.
На яке ж фінансування в реальності може розраховувати армія наступного року? У зв'язку з цим варто звернути увагу на три цікаві тенденції.
Перша. Починаючи з 2014 року і оборонний бюджет загалом, і бюджет ЗСУ зокрема постійно збільшувався.
Друга. Міністерство оборони завжди отримувало значно менше коштів, ніж просило. Наприклад, у 2016 році бажаною потребою на 2017 рік називалися суми від 85 до 108 мільярдів гривеньн. У підсумку Міноборони було профінансовано на 68,8 мільярда гривень.
І принаймні за останні три роки бюджет Міноборони завжди становив близько половини від загальної кількості коштів, виділених на сферу нацбезпеки. Так, у 2016 році ЗСУ отримали 59,4 мільярда гривень, а весь оборонний бюджет становив 113 мільярдів.
У 2017 році, як уже йшлося вище, армію профінансували майже на 69 мільярдів, тоді як на потреби всіх силових структур сумарно було виділено близько 130 мільярдів. Приблизно таке ж співвідношення, як бачимо, збереглося й у 2018 році.
Ґрунтуючись на досвіді попередніх років, можна припускати, що, може не 112, але приблизно 100 мільярдів гривень армія, скоріш за все, отримає. Багато це чи мало? І головне, чи можна буде розраховувати на активну переоснащення ЗСУ тими зразками зброї, про які говорив Олександр Турчинов?
На жаль, є великий ризик, що левова частка навіть рекордного стомільярдну бюджету піде на виплату грошового утримання військовослужбовцям, яке необхідно підвищити вже в 2018 році. Про це йдеться в листі міністра оборони Степана Полторака прем'єр міністру Володимиру Гройсману, який був оприлюднений наприкінці липня.
Ці ж думки розділяє й начальник Генштабу. За словами Віктора Муженка, базовим фінансовим забезпеченням для військовослужбовця повинні бути 15 тисяч гривень, хоча зараз ця сума становить лише 7 тисяч. Тобто йдеться про практично дворазове збільшення грошового утримання майже для всіх категорій військовослужбовців – від солдатів до офіцерів.
Необхідність підвищення платні військовослужбовцям не підлягає обговоренню. Але є й зворотний бік медалі – за таких обставин і в 2019 році почати швидке переоснащення Збройних сил новітніми зразками техніки буде складно.
Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»