Конституція фактично стає розмінною монетою в політичних іграх, тому що на сьогодні в Конституції закріплено достатньо повноважень і ВР, і президента.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів Директор Фундації DEJURE, член ради РПР, доктор юридичних наук Михайло Жернаков, оцінюючи конституційні поправки щодо закріплення курсу на ЄС і НАТО.
«Наразі в цьому немає необхідності. В Конституції достатньо повноважень, закріплених за Верховною Радою, щоб визначати зовнішній курс. Також достатньо повноважень і в президента. Так, преамбулу можна змінити. Зокрема, можна врахувати, що Україна визначилася з тим, куди ми хочемо входити, й відповідні деталі», – зазначив Жернаков.
Однак, за його словами, внесення відповідних конституційних змін юридично не є необхідним для того, щоб допомогти нам інтегруватися в євроатлантичний простір.
«Поправки до статей 85, 102, 116 не є необхідними для того, щоб продовжувати здійснювати курс на євроінтеграцію», – уточнив він.
Ба більше, вже підписана Угода про асоціацію з ЄС, ухвалені багато інших речей, нагадав експерт.
Як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТООкрім змін до Конституції, які запропонував внести президент задля незворотності курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Рада вже ухвалила низку законопроектів щодо співпраці з НАТО.
«Тобто, якщо постане питання про входження України до складу Євросоюзу, а це перспектива кількох десятків років, то доречно саме тоді й вносити якісь суто технічні правки. Зараз такої необхідності точно немає», - підкреслив він.
Фахівець звернув увагу, що слід розуміти, що майже всі країни ЄС змінювали, підлаштовували свою Конституцію для того, щоб увійти до складу, але закріплювати курс у Конституції не потрібно.
«Це безглуздо. Курс на євроінтеграцію проявляється у щоденній праці. Тобто щодня потрібно робити так, щоб практики державного управління в Україні були схожі на практики ЄС. Потрібно змінювати закони, ставлення, органи державної влади, а не закріплювати знову на словах свої наміри. Це вже, мабуть, наша досить дивна унікальність, тому що в будь-якій країні при здоровому глузді таке не спаде на думку», – пояснив він.
Крім того, конституційні поправки мають набрати 300 голосів у трьох читаннях, додав експерт.
«Якщо щось задекларувати, то ніби гірше не буде, але для чого це робити? Для невідворотності? То завтра може бути, наприклад, інша конституційна більшість у парламенті, й нічого ми з цим зробити не зможемо. Ну, змінять назад Конституцію. Проте Конституція – це не іграшка, щоб гратися таким чином. Це Основний закон, який описує, як ми будемо спільно співіснувати. Документ має бути достатньо стабільним», – резюмував Михайло Жернаков.
Нагадаємо, аналітики порталу з’ясували, як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТО.
24 березня 2018 року глава держави пообіцяв найближчим часом ініціювати внесення змін до Конституції щодо закріплення стратегічної мети розвитку держави – членства в Євросоюзі та НАТО.
Також віце-прем'єр із питань євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе прокоментувала пропозиції змін до Конституції. Повне інтерв'ю – на нашому порталі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»