Щороку наприкінці серпня-на початку вересня українці традиційно переживають стрес під час заправки своїх авто. Саме в цей період чомусь зростають ціни на пальне. Як правило, це сигнал до того, що ціни зростуть і на інші товари й послуги.
Звісно, є цілком раціональні пояснення зростання цін на пальне. Втім, легше від цього не стає – уряд поки не може дати адекватну відповідь й бодай якось вплинути на ситуацію.
Красномовною ситуація була й минулого року, коли в серпні на заправках різко підскочила ціна на зріджений газ. Нині ГБО встановлене ледь не на кожне друге авто й гаманці українців дуже боляче відчули на собі зростання цін на заправках. Цього року ціна на зріджений газ зростає разом із цінами на бензин. Середня ціна бензину марки А-95 складає 31 гривню за літр, а на деяких заправках уже перейшла позначку в 33 гривні за літр.
Поступово дорожчати пальне почало ще в липні, однак уже наприкінці серпня ціни ще дужче пішли догори. Чому так відбувається та чи винні лише економічні чинники?
Скажений долар й дорога нафта
В усьому винна слабка гривня, говорять експерти. Й справді, коли національна валюта девальвує, ціни на бензин зростають. Адже купують пальне за валюту, а отже, враховується обмінний курс.
Гривня й справді поступово слабшає з липня. Враховуючи негативний прогноз щодо укріплення національної валюти, слід зважати, що ціни на пальне зростуть ще на кілька відсотків до кінця 2018 року.
Ще одна причина здорожчання – ціни на нафту. Зараз вони зростають й експерти прогнозують, що цей тренд не зміниться до кінця цього року. Як правило, за розрахунками експертів, зростання закупівельних цін на нафтопродуктів на 1% призводить до зростання ціни на 10 копійок за літр бензину.
Російський слід
Та є й інші чинники. Всі автовласники добре пам’ятають, як минулого року стрімко зросла ціна на зріджений газ, тоді як ціни на інше паливо – бензин та дизель – змінилися не сильно. Тоді основною причиною був дефіцит газу на ринку, який був спричинений низкою обставин – монополізацією постачання цього палива на російському ринку, звідки надходить близько 50% усіх об’ємів та проведення ремонтних робіт на білоруських заводах, які також поставляють це паливо до України.
Уряд ще підозрював у змові низку мереж заправних станцій, утім, досі незрозуміло, чи справді вона мала місце. Згодом ціни «відкотилися» з позначки 17-18 гривень за літр скрапленого газу до рівня 12-13 гривень за літр, але до попередніх показників у 10-11 гривень за літр ціна вже не повернулася.
Багато експертів пов’язували тодішню ситуацію на ринку зрідженого газу з монополізацією постачання та й із чисто політичними мотивами. Мовляв, це була відповідь Росії на чергові санкції США, які боляче вплинули на її газовидобувну галузь.
Цього року серед причин здорожчання бензину також цілком очікувано можемо побачити російський слід. Передусім ідеться про опосередкований вплив Кремля на український ринок пального.
Як відомо, з Білорусі надходить значна частина нафтопродуктів на український ринок. Зараз ця країна не просто імпортує нафту з Росії, але й завдяки своїм нафтопереробним заводом може імпортувати нафтопродукти не лише до України, але й до країн Європи. Звісно, ціна експортованої з Росії нафти дуже сильно впливає на кінцеву ціну подальшої продукції, яка виробляється в Білорусі. Цікаво те, що до цього часу, поки білоруси переробляли російську нафту й торгували подальшими нафтопродуктами з іншими країнами, самі вони отримували паливо з Росії на пільгових умовах.
Віднедавна ця ситуація змінилася. Міністр енергетики Росії Олександр Новак повідомив, що уряд РФ збирається припинити постачати до Білорусі безакцизне паливо. Мовляв, білоруські заводи можуть і самі забезпечити всі необхідні обсяги палива, переробляючи російську нафту.
Звісно, реекспорт переробленої в Білорусі російської нафти за пільговими цінами (фактично, йшлося про внутрішні ціни для російського ринку) було дуже вигідним бізнесом і для самої білоруської економіки, і для тих країн, з якими вона торгувала. Перш за все йдеться про український ринок пального, який одразу відчує на собі такі зміни в торгових відносинах сусідів.
Тобто, вдаряючи по нафтопереробній промисловості Білорусі, Росія автоматично впливає на український ринок. Адже лише частка ринку бензину, потреби якого покриває Білорусь, становить близько 45%. Тож є ще одна суттєва причина для здорожчання палива на українських заправках. Так це чи ні, зможемо побачити вже протягом кількох наступних місяців.
Відсутність альтернатив?
Найгірше в ситуації з подорожчанням пального те, що в уряду та органів контролю насправді дуже небагато простору для маневрів.
Найкраще, що може зробити уряд, – зменшити акцизи та податки на пальне. Але це призведе до втрат надходжень до бюджету. Ще один метод – контролювати апетити трейдерів та операторів ринку. Втім, досі такі випадки не надто вдало розслідувалися Антимонопольним комітетом – востаннє ані в листопаді 2017-го, ані в січні 2018-го винні в можливій змові на ринку так і не були виявлені. Хоча в АМКУ чітко вказували на всі наявні ознаки антиконкурентних узгоджених дій на ринку продажу бензину та зрідженого газу.
Ситуація виглядає ще більш драматичною, якщо згадати, як подорожчання пального ще навесні цього року стало приводом до акцій протестів під стінами Кабміну. Тоді прем’єр-міністр Володимир Гройсман обіцяв ухвалити низку рішень, які не допустять підвищення цін на нафтопродукти. Приводом до занепокоєння стала й заява «Укртатнафти» (яка перебуває у сфері впливу бізнес-інтересів Ігоря Коломойського) про необхідність обмежити імпорт нафтопродуктів із Росії та Білорусі.
Схоже на те, що цілком економічне питання формування цін на пальне може стати потужною зброєю в руках як внутрішніх, так і зовнішніх агентів впливу на політичний порядок денний. Пересічним українцям варто готуватися до чергових фінансових втрат.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»