Верховна Рада призначила новими членами Центральної виборчої комісії 14 народних депутатів. Наскільки законно пройшло це призначення з юридичної точки зору, чи не виникнуть проблеми з законом про збільшення складу членів ЦВК та як працюватиметься новопризначеним в ситуації, коли кворум Центрвиборчкому складатиме 11,3 людини «Слово і Діло» розпитало експерта Центру політико-правових реформ Богдана Бондаренка.
Щодо безпосередньо процедури звільнення тих членів ЦВК, в який вийшов строк повноважень та, власне, призначення нових, то на думку Бондаренка, все пройшло за правилами. Якщо ж загалом оцінювати процес призначення нових членів ЦВК, який тривав довгих чотири роки, а також прийняття закону про збільшення кількості членів Комісії й ті проблеми, які були закладені цим законом по самій діяльності органів, що регулюють виборчий процес, то він незадовільний.
«Нових членів ЦВК призначили в межах законодавства. І це добре. Є дві проблеми. Перша – опозиційні фракції представлені неналежним чином. Хоча ще одного члена ЦВК мають призначити згодом. Тому що з 17 осіб нардепи призначили 14-ть, у двох ще не закінчилися повноваження (обрана у квітні 2014 року за квотою «Свободи» Катерина Махніцька і Олег Діденко, що обирався за квотою партії «УДАР». Термін їхніх повноважень закінчується у 2021 році). Начебто були домовленості, що 17-й член ЦВК піде по квоті опозиційної фракції», – зазначив Бондаренко.
Друга проблема, на думку експерта, полягає в тому, яким чином було збільшено кількості членів ЦВК. Новим законом, який нардепи проголосували 18 вересня, у вівторок, змінили тільки одне речення в статті щодо кількості членів ЦВК, а треба було також внести зміни щодо кворуму, який дають дві третини ЦВК та інших положень закону.
«Наприклад, зараз кворум складає 11,3 членів ЦВК. Такі технічні питання можна буде вирішити, наприклад, округляти 11,3 до 11. Але ці моменти показують іншу проблему. ЦВК – це конституційний орган, але знову в законодавчому процесу гору взяла політична доцільність», – зазначив юрист.
За його словами, процедура внесення проекту закону була грубо порушена, оскільки в один день проект закону був і зареєстрований, вночі з’явився його текст, за день він був погоджений профільним Комітетом, і наступного дня, зрештою, проголосований. Все це – в першій половині наступного дня.
«При цьому, ніяких можливостей внести правки чи альтернативні проекти. Навіть якщо проект закону визнається невідкладним, то все одно дається можливість протягом , хай не 14, а семи днів внести альтернативні проекти законів. Деякі депутати сказали, що спробують визнати цей закон неконституційним. Судячи з практики, шанси у них на це є, але часу на це не вистачить – просто вибори вже відбудуться», – зазначив експерт.
На думку Бондаренко, новим членам ЦВК буде дуже непросто працювати в найближчий рік, коли відбуватимуться вибори президента та парламентські.
«У них залишається пів року до президентської кампанії. Їм за рік треба адмініструвати ще й парламентські вибори. І це при тому, що остаточно не відомо за якою виборчою системою доведеться працювати. До того ж, не виключено, що процес виборів в ОТГ буде зрештою розблоковано. І тоді членам ЦВК доведеться проводити ще й місцеві вибори», – зазначив він.
Нагадаємо, ми писали, за що готові голосувати нові члени Центрвиборчкому.
Як голосували нардепи за збільшення кількості членів ЦВК – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»