Після блискавично швидкого ухвалення законопроекту про збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії група народних депутатів з опозиційної фракції заявила, що оскаржуватиме цю законодавчу ініціативу в Конституційному суді. Чи є підстави звертатися до КСУ та яке рішення може ухвалити суд, «Слово і Діло» розпитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
Якщо спиратися на те, що під час ухвалення законопроекту була грубо порушена процедура та регламент Верховної Ради, то Конституція передбачає оскарження в КСУ.
«В практиці КСУ мало використовувалися звернення саме з мотивів недотримання процедури. Але КСУ принаймні двічі за останній рік ухвалював рішення, посилаючись якраз на те, що була порушена процедура ухвалення проекту закону. Але в цьому питанні завжди ведеться дискусія: неконституційна процедура ухвалення – це означає, що було неособисте голосування нардепів, чи щось інше? Зараз КСУ ширше почав тлумачити це поняття», – зазначив Москалюк.
Він нагадав, що коли проект закону про збільшення членів ЦВК був зареєстрований у Раді, то протягом 14 днів мали би бути подані альтернативні законопроекти, але цього не відбулося.
Рада збільшила кількість членів ЦВК: як голосували нардепиКількість членів ЦВК збільшили з 15 до 17. Слово і Діло розбиралося, хто в Раді підтримав цю ініціативу.
«Тому в цій частині єдиний момент, що КСУ виходить із того, чи суттєвими були такі порушення та чи вони призвели б до того, що законопроект не був би ухвалений узагалі», – додав він, зазначивши, що суто з формальних моментів таке рішення може бути ухвалене.
«Якщо закон визнається невідкладним, тоді КСУ розглядає його протягом місяця. Є декілька випадків, коли закон визнається невідкладним, наприклад, щодо внесення змін до Конституції. Але й в інших справах вони можуть визнати законопроект невідкладним», – уточнив він.
В разі, якщо КСУ визнає закон по ЦВК неконституційним, припиняється його дія. Але залишається відкритим питання, з якого моменту. За словами Москалюка, за законом, з моменту проголошення рішення КСУ. Тоді новий склад ЦВК залишається й адмініструє президентські та парламентські вибори. Але до кінця незрозуміло в разі, якщо скасовується ця нова норма щодо збільшення складу ЦВК, то чи повернеться норма в старій редакції чи в законі взагалі не буде вказана кількість членів ЦВК?
«Серед юристів немає однозначної думки, адже виникає суперечка через те, що одне порушення законодавства неминуче тягне за собою й інші. Це як у математичній задачі: коли в першій дії зробили помилку, вона тягне за собою решту помилок. Одне з найбільш дискусійних питань: що робити з тими фактами, які вже сталися та які назад відіграти складно?», – відзначив юрист.
За його словами, в таких ситуаціях слід звертатися до КСУ незалежно від результату, хоча не можна сказати, що в цьому випадку він буде нульовим.
«Не можна таким чином ухвалювати закони. Навіть якщо подивитись, як швидко його ухвалили, наступного дня підписав голова Верховної Ради й скерував на підпис президенту, після чого закон був одразу ж опублікований. Він набув чинності в четвер зранку й одразу ж був застосований – Рада ухвалила новий склад ЦВК. Формально тут ні до чого не причепишся, але на практиці таке дуже рідко буває, коли так оперативно все відбувається. Так не має бути», – зазначив Москалюк.
На його думку, в таких випадках звернення до КСУ не має бути своєрідним запобіжником на майбутнє. Питання стоїть навіть не стільки про результат розгляду, як про те, що такі факти можуть бути розглянуті КСУ й належним чином оцінені.
Нагадаємо, Верховній Раді залишилося призначити ще одного члена ЦВК.
Як голосували нардепи за збільшення кількості членів ЦВК – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»