Питання складне. Зміна виборчої системи необхідна, це може дати можливість позбавити корупційного моменту. Хоча це ще й питання політичної культури. Адже в США, наприклад, мажоритарна система, але там інший рівень культури.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Ігор Петренко, оцінюючи заклик Європарламенту ухвалити зміни до Виборчого кодексу.
«Зміни потрібні, але законопроект є сирим. Там багато моментів, які потрібно доопрацювати. Це стосується не лише зміни виборчої системи, але й питання ЦВК, виборів президента. Там більш ніж 400 сторінок. Тому є об’єктивна складова, яка ускладнює процес. Виходом могло би бути винесення окремим законом саме зміни виборчої системи щодо виборів до парламенту. Тоді це, можливо, дало б змогу провести вибори в 2019 році за новою системою за відкритими списками», – зазначив Петренко.
Проте маємо й суб’єктивні аспекти. Зокрема, влада не зацікавлена у скасуванні мажоритарки, підкреслив політолог.
За його словами, це один із механізмів, які може використати президент для того, щоб мати можливість переобратися.
Виборча реформа: хто дав вирішальні голоси?Ми вирішили наочно показати, як парламентські фракції та групи голосували за проект нового Виборчого кодексу.
«Знову ж таки, використання корупційної складової – це допомога мажоритарникам із розрахунку на лояльність. Мажоритарники, які мають вагу на окрузі, можуть працювати відповідним чином з електоратом, а з бюджету надходитимуть дотації, щоб вони могли щось робити в окрузі й провести успішно вибори для себе», – уточнив він.
Це буде, якщо вони добре відпрацюють на президентських виборах. Це певний гачок, який може використовувати влада, тому просто так від нього не відмовляться, додав експерт.
«Заяви можуть бути від коаліційних фракцій. Можуть затягувати процес. Наприклад, велика кількість поправок може призвести до того, що риторика буде на кшталт того, що загалом ми підтримуємо зміни, але в зв’язку з тим, що не врахована наша поправка, яка дуже важлива, ми законопроект не підтримаємо. Очевидно, що тоді спільності не буде, попри тиск заходу», – пояснив він.
Зміни до Виборчого кодексу не пов’язані з отриманням траншу чи якимись критичними речами, це наше зобов’язання, але ультиматумів від міжнародних партнерів не було, акцентував політолог.
Звичайно, якби вони взяли це на жорсткий контроль, поставили умову, тоді була б інша риторика, наголосив він.
На його думку, ані влада, ані мажоритарники самі не мають стимулів.
«Можуть, наприклад, поставити голосування в день засідання ПАРЄ, коли не буде потрібної кількості депутатів. При цьому в депутатів буде пояснення, що вони мали поважну причину, адже не могли не поїхати на ПАРЄ. Технології, як зробити все красиво, є. Питання, скоріш за все, відкладуть на довгу перспективу», – резюмував Ігор Петренко.
Нагадаємо, в першому читанні проект Виборчого кодексу ухвалили ще минулого року.
Детальніше про те, як пройшло голосування, читайте в матеріалі «Слова і Діла» «Виборча реформа. Хто дав вирішальні голоси?».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»