Розмови про реформу ООН точаться десь останні 40-50 років, ще з часів Карибської кризи, коли в ООН протистояли делегації Радянського Союзу та США. Тоді були дуже колоритні представники обох країн, які обмінювалися потужними виступами. Відтоді почали говорити про те, що право вето має бути або скасоване, або видозмінене, а ООН – реформована.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, оцінюючи заклики президента та лідерів країн ЄС щодо реформування ООН.
«Минуло багато часу відтоді, як почалися розмови про реформу ООН, але реальних дій немає й, мабуть, не буде. Практично всі держави, які мають право вето, будуть проти, незважаючи на те, що і Макрон заявляв про реформу ООН, і інші представники. Це лукавство, адже він знає, що на це ніхто не піде, зате він виглядатиме хорошим президентом», – зазначив Мусієнко.
Потрібно розуміти, що не лише Росія не бажає позбуватися права вето, але й Китай, для якого це спосіб впливати на світову політику, підкреслив він.
Експерт додав, що це ж саме стосується США, які також будуть проти.
«Щонайменше три потужних гравці будуть проти. При цьому ще є Британія, яка використовує ООН як спосіб впливати на світову політику, тим більше враховуючи колишню імперську велич країни», – уточнив він.
На його думку, все це залишається на рівні розмов. Може йтися про реформування комітетів із прав людини, в справах біженців, інших, але щодо Ради безпеки ООН, то навряд чи тут варто очікувати зрушень.
Політолог нагадав, що такі зміни, як правило, відбуваються після великих воєн, чого б не хотілося.
При цьому Україна має шанси подолати вето. Теоретично Статут ООН це дозволяє, пояснив він.
За його словами, на Раді безпеки ООН потрібно отримати максимальну кількість голосів для України та показати, що проти лише РФ.
«Після цього аргументувати позицію й надати докази, що РФ є агресором, розпочала війну, анексувала Крим і як агресор вона не може бути допущена до ухвалення рішень згідно зі Статутом ООН. Із цією мотивацією далі йти на Генеральну асамблею, а на засіданні ставити питання про проект резолюції щодо миротворців та будь-який інший», – наголосив експерт.
Для ухвалення рішення на Генасамблеї потрібно дві третини голосів держав-членів, тобто приблизно 120 країн, додав він.
«Отримати голоси 120 країн непросто. Це велика робота, але так ми можемо подолати вето. Шлях один – лише Генасамблея. Про реформу ООН ми можемо говорити ще 10-15 років, і ще не один майбутній президент зможе до цього апелювати. Однак рішення нам потрібне сьогодні», – резюмував Олександр Мусієнко.
Нагадаємо, в уряді презентували модель проведення миротворчої місії ООН на Донбасі.
Додамо, міністр юстиції України Павло Петренко 5 грудня 2014 року запевнив, що Міністерство юстиції України подаватиме нові позови проти РФ до Міжнародного суду ООН.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»