У ситуації з вибухами на військових складах є як об’єктивні причини, так і суб’єктивні. До об’єктивних причин слід віднести величезну кількість боєприпасів, які дістались Україні з радянських часів, у тому числі й таких, які давно вже слід було списати та утилізувати, адже вони становлять небезпеку. Однак завод з утилізації за зразком, наприклад, Швеції не збудований і це питання фактично зависло.
Таку думку в своєму блозі на та сторінці в Facebook висловив політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, передає «Слово і Діло».
Серед суб’єктивних причин експерт назвав відсутність достатнього фінансування на комплексні ремонти та вдосконалення військових складів і арсеналів, а також службову недбалість посадових осіб Генерального штабу та Міністерства оборони.
На його переконання, Україні необхідна стратегічна комплексна програма вдосконалення умов зберігання на складах та арсеналах, а також будівництво як заводів із виробництва сучасних боєприпасів, так і утилізації старих, списаних та надлишкових.
В Україні знову стався вибух на військовому складі: що раніше обіцяли політикиЗ весни минулого року в Україні вже втретє відбуваються вибухи на військових складах. Згадуємо обіцянки політиків на цю тему.
Потрібно розуміти, що на процеси розмінування та утилізації боєприпасів внаслідок таких масштабних пожеж, які траплялися в Україні з часів Новобогданівки, потрібно від 3 до 5 років, а іноді й до 10 років, констатував Мусієнко.
«Незважаючи на постійну професійну роботу, українським саперам не завжди вистачає людського, а також матеріального ресурсу, адже ще є території, прилеглі до районів ведення бойових дій на Донбасі, де потрібно проводити розмінування», – пояснив експерт.
Які причини
Він зазначив, що після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала величезну кількість різних боєприпасів, що зберігалися на військових складах. Арсенали та склади часто не модернізувалися через брак коштів, системи зберігання не вдосконалювалися.
«Така ситуація склалася й через те, що значна частина боєприпасів підлягала утилізації як надлишкова або така, що вичерпала свій ресурс, а склади, де зберігалися раніше утилізовані боєприпаси, підлягали б закриттю й подальшій передачі їхньої землі та майна органам місцевої влади. А відтак, для чого виділяти кошти на те, що й так плануємо закривати?», – акцентував політолог.
Що потрібно зробити?
На його думку, слід разом з інвесторами на умовах державно-приватного партнерства збудувати сучасний, потужний завод із утилізації надлишкових боєприпасів, враховуючи міжнародний досвід такої країни, як Швеція.
Крім того, необхідно звернутися до міжнародних організацій, зокрема ООН, НАТО, ОБСЄ, з проханням про надання допомоги в розмінуванні та утилізації надлишкового озброєння, в тому числі шляхом створення відповідних трастових фондів НАТО, додав він.
«Здійснювати поступову модернізацію умов зберігання боєприпасів на військових складах шляхом збільшення фінансування на відповідні цілі», – резюмував Олександр Мусієнко.
Що пишуть у соцмережах з приводу вибухів у Ічні – в нашому огляді.
Також журналісти з'ясували, які обіцянки давали чиновники з приводу вибухів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»